Вступ за новими правилами

Менше пільг, більше коефіцієнтів на ЗНО – нововведення, які чекають на абітурієнтів після ухвалення нового закону про вищу освіту.

Увага освітньої громади останнім часом прикута до ряду законопроектів про вищу освіту. Проте у першому читанні прийняли проект, зареєстрований Віктором Балогою. Документ розроблявся групою фахівців у галузі освіти під керівництвом ректора Київського політехнічного інституту Михайла Згуровського.

Що ж такого принципово відмінного пропонують законодавці від освіти? Координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Стрелюк переконана, що законодавчі інновації позитивні, адже новий законопроект легалізовує багато речей в освіті, які уже є. Проте є ряд змін, які суттєво вплинуть на систему вступу.

Прийом на навчання до вищої школи проходитиме на конкурсній основі. “Законопроект значно деталізує процедуру конкурсного відбору. Фактично легалізується процедура, яка існує вже кілька років. Відмінність – уперше на законодавчому рівні закріплюється процедура ЗНО, а його результати – як складова конкурсного бала”, – каже Ольга Стрелюк.

Конкурсний бал обчислюватиметься як сума балів сертифікатів ЗНО, атестата і за творчий конкурс (у разі проведення). За словами експерта, ці три складові матимуть власний коефіцієнт. Значення кожного із сертифікатів ЗНО повинно становити не менше, ніж 20% конкурсного бала, середній бал атестата – не більше 10%, бал за творчий конкурс – не більше 50% конкурсного бала. Саме така зміна є новою для системи відбору в українських ВНЗ.

Ольга Стрелюк наводить приклад зі вступом за напрямом підготовки журналістика. Максимальний бал, який може отримати абітурієнт, – 1000. Сюди входять по 200 балів за сертифікат ЗНО з української мови та літератури, а також з історії України, 400 балів за участь у творчому конкурсі, 200 балів за шкільний атестат.

“За тих умов, що існують зараз, шанси вступити має той абітурієнт, чий сумарний бал за всіма складовими є найвищим. Але важливо, щоб коефіцієнти з профілюючих дисциплін займали вагоміше місце. Наприклад, для майбутніх журналістів мають переважати коефіцієнти з мови-літератури, а не історії. Новий директор Українського центру оцінювання якості освіти планує запровадити ЗНО окремо для загальноосвітніх шкіл і шкіл з поглибленим вивченням певного предмета. Тоді коефіцієнти стануть непотрібними”, – каже Ольга Стрелюк.

Починаючи із 2016-го під час реєстрації на ЗНО абітурієнти повинні будуть визначитись не тільки з фахом, який хочуть здобути, а й з вишем. У такий спосіб саме вступники формуватимуть держзамовлення.  Пільговики і надалі залишатимуться. Щоправда, з 1 січня 2016 року їх суттєво поменшає: для цієї категорії абітурієнтів кількість місць на держзамовлення становитиме не більше 5% (сьогодні – не більше 25%). Не передбачаються додаткові бали за довишівську підготовку, перемогу в олімпіадах чи конкурсі-захисті наукових робіт МАН.

Зрозуміло, законопроект ще доопрацьовуватимуть, все ж більшість нововведень таки ймовірно залишаться.