Надбавки за звання мають отримувати викладачі, котрі довели високу якість своєї роботи, - Інна Совсун

Кожен, хто претендує на звання доцента чи професора, повинен показати сертифікат міжнародного зразка рівня В2 з іноземної мови.

Така ідея міститься в новому переліку вимог до присвоєння вчених звань, запропонованому Міністерством освіти і науки для громадського обговорення. Досі такої вимоги до здобувачів вчених звань не висували.

— Чому раптом було внесено таку пропозицію? Жили собі-не тужили… — поцікавилося видання DT.UA у першого заступника міністра освіти і науки Інни Совсун.

— Сказати, що ми не тужили, — було б перебільшенням. Бо насправді в системі вищої освіти і науки є проблеми. І не в останню чергу вони продиктовані нашою ізольованістю від міжнародного контексту. Без міжнародної співпраці наука розвиватися не може. Щоб виробляти сучасний продукт, ти повинен знати, що роблять інші науковці у твоїй сфері. Тому інтернаціоналізація освіти і науки — не якась забаганка міністерства, а обов'язкова умова підвищення якості наукових досліджень. Так, у нас є група дослідників, які читають іноземні публікації, їздять на міжнародні конференції і проводять дослідження на світовому рівні. Але вона залишається відірваною від переважного університетського й інститутського загалу, який продовжує перебувати у великій ізоляції. Ми роками це спостерігали. І сьогодні нам потрібно виходити на новий рівень інтернаціоналізації. Всі країни тепер намагаються брати якомога активнішу участь у міжнародній співпраці, для того щоб розвиватися.

— Уявіть собі доцента у маленькому провінційному ВНЗ, який багато років викладав у виші, нарешті виконав усі вимоги для отримання звання професора (публікації у ВАКівських виданнях, монографія, загрифований підручник власного авторства, аспіранти), і тут на тобі — новина. А він, на відміну від молоді, не може скласти іноземну. Що ж, марно працював?

— Отримання вчених звань веде за собою надбавку до зарплати. Позиція міністерства полягає в тому, що державні кошти у вигляді надбавок мають призначатися для людей, котрі довели високу якість своєї роботи. Більшість академічної спільноти визнає, що публікації у ВАКівських журналах чи грифовані підручники не свідчать про якість. Безперечно, знання іноземної мови саме по собі не є достатнім показником якості, але навіть критики позиції міністерства у чесній дискусії визнають, що вони не знають жодного хорошого науковця, котрий би не володів іноземною мовою.