Професійна освіта повинна відповідати сучасним вимогам, - Сергій Квіт

Законопроект «Про професійну освіту» оновлює систему професійно-технічної освіти України та містить низку новацій.

Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час презентації законопроекту на розширеному засіданні Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України 4 листопада  2015 року.

Як зазначив Міністр, у проекті закону «Про професійну освіту» враховано міжнародний досвід, думки експертів, а також побажання освітян. До  розробки законопроекту були долучені представники органів виконавчої влади та самоврядування, галузевих академій наук, роботодавці, керівники професійно-технічних навчальних закладів та громадськості. «Міністерство освіти і науки отримало 1723 зауваження і пропозиції, а також рекомендації експертів Данії, Німеччини, більшість з яких знайшли відображення у законопроекті», - повідомив Сергій Квіт.

Законопроект передбачає двоступеневу сферу професійної освіти з освітніми кваліфікаціями «кваліфікований робітник» і «молодший спеціаліст». Разом з тим, рівень «молодший бакалавр», що є у перехідних положеннях Закону «Про вищу освіту», буде також застосований значною частиною професійних навчальних закладів.

За словами Сергія Квіта, проект закону передбачає ширший погляд на типи закладів, таких як регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки. На законодавчому рівні закріплюється державно-громадське і державно-приватне партнерство, що передбачає утворення або спільне фінансування закладів професійної освіти, баз професійної освіти, інноваційних підприємств, бізнес-інкубаторів тощо.  «Ми відкриваємо можливість тісної співпраці між закладами та працедавцями», - підкреслив Міністр.

У проекті закону представлені інструменти зв’язку між ринком праці і системою освіти. Важливим є положення про запровадження так званих «рад стейкхолдерів», які створюватимуться у кожній області. До складу таких рад увійдуть представники місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, роботодавців, професійно-технічних навчальних закладів, а також міжнародні експерти. «Ради визначатимуть розвиток професійної освіти в регіоні. На обласному рівні краще видно перспективи індустрії, тобто, які спеціальності  потрібні в першу чергу», - пояснив Сергій Квіт.

Окрім того, законопроект надає механізми для участі громадськості в прийнятті рішень у сфері професійної освіти.  У професійних навчальних закладах будуть створені наглядові ради, які вирішуватимуть питання їх розвитку, а в перспективі, коли зростатиме зацікавленість приватного сектору до професійної освіти, матимуть більший вплив на діяльність закладу. Професійним закладам також надається свобода щодо обрання навчальних програм і змісту навчання, форми організації навчального процесу та видів навчальних занять.  Заклади самостійно запроваджуватимуть спеціалізації, підтверджуватимуть професійну кваліфікацію осіб, у тому числі і неформального професійного навчання.

За словами Сергія Квіта, законопроектом передбачено, що професійний заклад видаватиме документи про професійну освіту державного зразка тільки з акредитованих навчальних програм, а ліцензування закладу відбуватиметься за спрощеною формою.

Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти ВРУ Лілія Гриневич, підтримуючи ідеї  законопроекту «Про професійну освіту», вважає, що новий закон створює простір для розвитку і реформування професійної освіти. Водночас, Лілія Гриневич привернула увагу учасників засідання до того факту, що в результаті реформи децентралізації влади більшість закладів професійної освіти передається на місцевий рівень.

На думку голови Комітету, доцільно класифікувати усі професійні навчальні заклади, які відповідають потребам державного і регіонального рівнів, та створити чітку систему критеріїв відбору за рівнями. Якщо цілком перекласти фінансування закладів на місцеві бюджети, то можна отримати скорочення мережі, що й так відбуватиметься у зв’язку з демографічною ситуацією. Також народний депутат зробила застереження, що місцеві органи, отримавши ресурси професійних закладів (приміщення й земельні ділянки), по-різному можуть розпорядитися ними. Однак, з огляду на те, що в перспективі буде запроваджено трирічну старшу профільну школу, заклади професійної освіти користуватимуться попитом у вступників.