Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ВНЗ
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
20 листопада 2015 р. Всi новини

Закон про профосвіту. Фальстарт

 
 

На відміну від закону "Про наукову і науково-технічну діяльність", законопроект "Про професійну освіту" не зміг отримати путівку в зал під куполом.

"Загальмував" цей процес парламентський комітет з питань освіти і науки, який на своєму розширеному засіданні вирішив повернути законопроект на доопрацювання.

Хоча голова комітету Лілія Гриневич і голова підкомітету з питань освіти Тарас Кремінь висловилися за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити законопроект у першому читанні з певними застереженнями, які мають бути враховані до другого читання, а на столі в депутатів уже лежав підготовлений проект рішення такого змісту, — цього не сталося.

Чому? З кількох причин. Як суб'єктивних, так і об'єктивних.

І річ тут, можливо, не в тому, що Лілія Гриневич, у зв'язку з терміновим відрядженням, не довела засідання комітету до кінця, передавши головування першому заступникові Олександру Співаковському, який дотримувався трохи іншої точки зору.

І навіть не в популізмі, який, на сором і на жаль, теж дався знати під час дискусії. "...Я виступаю категорично проти експериментів, чи то голландських, чи то литовських", "…Знаєте, чого від вас чекають ваші колеги? Однієї реформи —якісної заробітної плати" — ці слова частина присутніх зустріла аплодисментами.

І навіть не в тому, що від деяких народних обранців, які вирішували, ухвалювати чи не ухвалювати законопроект, хотілося б почути поглиблений аналіз, а не поверхові висновки. ("Скажу за принципом одного професора на кафедрі, який завжди при обговоренні дисертації виступає останнім і каже: "Я дисертацію не читав, але декілька слів про неї скажу…" Закон написаний бойко, такою популярною мовою, а це свідчить про те, що багато у чому він є… я не хочу слово вживати ... "запозиченим" із відповідних зарубіжних стандартів" — дослівна цитата одного з депутатських виступів під час обговорення.)

Об'єктивних причин для повернення законопроекту на доопрацювання було дві. Перша — сумніви, чи варто приймати закон "Про професійну освіту", не прийнявши спочатку більш широкий, рамковий закон "Про освіту". Адже це може призвести до неузгодженості певних норм чи положень. На що Лілія Гриневич зауважила: "Прийматимемо законопроект "Про професійну освіту" у залі парламенту разом із законом "Про освіту", вони мають бути взаємно узгоджені. Друге читання має проходити обов'язково синхронізовано. Або закон "Про освіту" розглядатиметься першим".

І друга причина — побоювання, що врахувати всі правки та пропозиції між першим і другим читанням буде складно.

Загалом, учасники розширеного засідання профільного комітету (а це — науковці, освітяни, громадськість, представники місцевих органів влади) схвально оцінили законопроект і його обговорення. Хоча, звісно, були й такі, хто заявляв, що далекий від ейфорії.

За словами міністра освіти, який презентував законопроект, над ним працювали дуже інтенсивно. Надійшло 1723 зауваження та пропозиції. "Крім того, ми знайшли можливість не за бюджетні кошти великою делегацією поїхати в Бельгію і Голландію, щоб подивитися на їхні професійні навчальні заклади", — зауважив міністр.

У чому основні новації закону? Замість 18 типів навчальних закладів професійно-технічної освіти матимемо лише чотири, зате багатопрофільних і різнорівневих. Це регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки. Перші три типи навчальних закладів пов'язані зі старшою профільною 12-річною школою. "Це не зменшення кількості, а уніфікація", — пояснила Лілія Гриневич. Руслан Гурак, голова ДІНЗ, зауважив, що перевірка закладів професійно-технічної освіти засвідчила: в 70% спеціалізації немає, "про неї вже забули".

Управління у сфері професійної освіти буде державно-громадське і здійснюватиметься на основі принципів автономії та самоврядування. Навчальні заклади самостійно запроваджуватимуть спеціалізації, розроблятимуть власні освітні програми. Якість професійної освіти визначатимуть незалежні установи оцінювання та забезпечення якості професійної освіти. Формуватиметься сучасна процедура ліцензування й акредитації навчальних програм. У кожному навчальному закладі буде створено наглядову раду.

Законопроект сприятиме інтеграції сфери виробництва і сфери освіти. Буде створено регіональні ради стейкхолдерів, до яких увійдуть роботодавці, представники місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, професійних навчальних закладів, а також національні та міжнародні експерти у сфері професійної освіти. "На обласному рівні видніше, які професії треба розвивати, які — навпаки, — підкреслив Сергій Квіт. — Одна область може бути аграрною, інша — більше зорієнтованою на хімічну індустрію, третя — на машинобудування. Такий тип децентралізації видається дуже перспективним".

Закон створить умови для реалізації державно-приватного партнерства між освітянами та роботодавцями. Вони зможуть створювати і спільно фінансувати не лише заклади професійної освіти та спільні програми підготовки кадрів, а й бази професійно-технічної підготовки, інноваційні підприємства, технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори. Фінансуватиметься державно-приватне партнерство з фінансових ресурсів приватного партнера, за кошти державного і місцевого бюджетів, з інших не заборонених законодавством джерел.

"Немає меж досконалості" — з цим погоджувалися учасники дискусії. І виступали з правками та пропозиціями. Здебільшого вони мали технічний характер або стосувалися врегулювання категорійно-понятійного апарату законопроекту та уточнення термінологічних визначень, а також механізму реалізації певних положень закону. Багато правок стосувалося деталей, які мають розв'язуватися не в законі, а в підзаконних актах.

Були пропозиції в руслі новацій, пов'язаних із децентралізацією. Лілія Гриневич внесла одразу дві. Перша стосується управління. "В системі професійної освіти є навчальні заклади, які готують фахівців для потреб не тільки конкретної області, а держави. Тому я вважаю за доцільне зробити і класифікувати заклади, які мають бути засновані Міністерством освіти і фінансуватися з державного бюджету, і заклади, які фінансуються з місцевих бюджетів і працюють на регіональний рівень. Але в законі має бути для цього чітка система критеріїв", — запропонувала голова профільного комітету. У такої ідеї знайшлися опоненти серед освітян-практиків: цього категорично не можна робити, потрібно вирішувати питання однозначно для всіх закладів. У нас є дуже негативний досвід дії розпорядження КМУ №42-р від 2009 р., коли вже було поділено навчальні заклади на ті, які фінансуються з державного бюджету, і ті, які фінансуються через субвенції з місцевого бюджету. Бувало, що у двох сусідніх училищах складалася різна ситуація: в одному у викладачів є надбавка 20% за престижність праці, є кошти на харчування учнів, а в іншому — немає.

І друга пропозиція — стосовно механізму фінансування професійної освіти: "Якщо ми повністю скинемо фінансування на місцеві бюджети, то це може вилитися у два наслідки. Нас і так чекає скорочення мережі навчальних закладів через демографічну проблему, і до цього треба бути готовими. Заодно треба розуміти роль тих закладів, вилучення яких із тієї чи іншої місцевості може вкрай негативно позначитися на місцевій громади. В деяких районних містечках це містоутворюючі заклади. Тому тут треба бути дуже обережним. Ми знаємо, що органи місцевого самоврядування отримують сьогодні більше податків і надходжень до місцевих бюджетів. Але, як правило, від цього виграють великі міста".

Риску під дискусією підбило голосування народних депутатів. Усі чотири присутні на комітеті народні обранці (О.Співаковський, О.Скрипник, В.Литвин і навіть Т. Кремінь, який доти пропонував рекомендувати ВР прийняти проект у першому читанні) одноголосно вирішили: "Проект закону про професійну освіту (реєстр. № 3231), поданий Кабінетом міністрів України, повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання".

"Чесно скажу, ми йшли з іншим рішенням. Ми будемо просити Кабінет міністрів якнайшвидше доопрацювати цей закон, врахувати всі зауваження і повернути в комітет", — сказав головуючий Олександр Співаковський.

Як стало відомо DT.UA, доопрацьований законопроект уже на виході. Отже, починається нове коло обговорення. Як відомо, згідно з Коаліційною угодою, закон "Про професійну освіту" має бути ухвалений у 2015 р. Хоча, звісно, річ не лише в Коаліційній угоді. Необхідність реформувати професійно-технічну освіту назріла давно. Нині чинний закон прийнятий ще в минулому столітті— у 1998 р. Сфера професійної освіти перебуває у кризовому стані й потребує негайного реформування. Крім того, без оновленої системи професійної освіти неможливо буде реалізувати ідеї закону "Про освіту", пов'язані з 12-річною профільною школою.

 

  

За матеріалами: DT.UA