Ми закладаємо в реформу освіти цінності людини і суспільства, - Сергій Квіт

«Люди очікують швидких змін у сфері освіти. Міністерство освіти і науки  України відчуває цей запит і намагається збалансувати інтереси всіх зацікавлених сторін, створюючи правове підґрунтя для реформування освіти». 

Про це повідомив Міністр освіти і науки Сергій Квіт під час парламентських слухань на тему «Правове забезпечення реформи освіти в Україні» 9 грудня 2015 року.

«Жоден закон не працюватиме, якщо не відбудеться зміна цінностей людини і суспільства, таких як свобода, гідність, відповідальність, довіра, співпраця, патріотизм. Саме ці цінності ми закладаємо в реформу освіти», – наголосив Міністр.  

Міністр освіти і науки України Сергій Квіт окреслив засади, що мають стати підґрунтям законодавства про освіту.

Перша – цінність свободи та відмова від авторитаризму в освіті як на управлінському, так і на рівні кожного шкільного класу й університетської аудиторії. Заклади освіти повинні готувати розвинених, вільних, здатних критично мислити особистостей. Навчальним закладам потрібна автономія: кадрова, академічна, фінансова, організаційна. А здобувачам освіти, вчителям і викладачам – академічна свобода і простір для креативу. «Жодна норма нових законів не повинна обмежувати  ініціативність і творчість», – підкреслив Сергій Квіт.

Друга засада ґрунтується на положеннях Статті 3 Конституції України, де йдеться про найвищу соціальну цінність держави - людину. «Ми повинні дбати про соціальний статус вчителя. Реформу неможливо здійснити без підвищення заробітної плати педагогів. І таку норму ми закладаємо в базовий законопроект «Про освіту», – повідомив Сергій Квіт.

За словами Міністра, надзвичайно принциповим у новому законі є забезпечення права усіх дітей на освіту і рівний доступ до якісної освіти. Реалізація цього права повинна забезпечуватися: розширенням мережі закладів освіти,  законодавчими передумовами для функціонування закладів освіти різних форм власності, а також створенням можливостей для розвитку нових форм  освіти – формальної, неформальної, інформальної.

Третя засада – це нові і конкретні механізми громадсько-державного управління, а також державно-громадського та державно-приватного партнерства.

В законопроекті «Про освіту» будуть визначенні основні пріоритети розвитку  освіти на подальші 10-20 років. Це, зокрема, освіта впродовж життя, створення інклюзивного середовища, забезпечення рівності закладів освіти всіх форм власності, удосконалення системи забезпечення якості освіти. Також нове законодавство має ґрунтуватися на принципах прозорості і публічності прийняття та реалізації управлінських рішень, відповідальності перед суспільством органів управління освітою та навчальних закладів, свободі вибору форм здобуття і видів освіти, академічній доброчесності.

Сергій Квіт зазначив, що деякі положення законопроекту «Про освіту» підтримуються не всіма, зокрема, викликає дискусії запровадження в Україні 12-річної освіти. «Потрібно розуміти, що йдеться не просто про додавання одного року навчання, а про зміну змісту освіти – нові навчальні програми, започаткування профільної старшої школи. 12-річна шкільна освіта – це практика європейських країн», – пояснив Міністр.

Міністр розповів про інновації в законопроекті «Про професійну освіту». Проект закону пропонує прив’язати рівні професійної освіти до Національної рамки кваліфікацій, а самі кваліфікації, що здобуваються в цій системі, – до  ринку праці. Окрім того, проектом передбачається створення багатопрофільних закладів професійної освіти, які готуватимуть фахівців відповідно до потреб регіону.  Управління у сфері професійної освіти носитиме державницько-громадський характер, а саме: у кожному регіоні планується створити ради стейкхолдерів – органу з питань визначення та проведення регіональної політики у сфері професійної освіти, до якого увійдуть представники місцевого самоврядування, роботодавці, національні та регіональні експерти.

Сергій Квіт сподівається на підтримку Парламенту у питанні внесення змін до Конституції України.  Зокрема, потрібно замінити  назву «професійно-технічна освіта» на закріплену законопроектом – «професійна освіта». Також необхідно урівняти в правах заклади освіти всіх форм власності.

Головне, що Міністерству вдалося досягти позитивних змін у сфері вищої освіти, зокрема, у питаннях фінансової автономії, наукової складової. Так, участь України у програмі ЄС «Горизонт 2020» надає доступ на грантовій основі до значних фінансових ресурсів у 80 млн євро. Цього року Міністерством затверджено новий перелік галузей спеціальностей, скасовано норму щодо обов’язкового відпрацювання випускниками ВНЗ, розширено можливості для реалізації студентами і науково-педагогічними працівниками права на академічну мобільність.

Прийняття Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» стало спільним здобутком, і після підписання його Президентом, надасть додатковий поштовх у розвитку вітчизняної науки. «Цей закон фактично розглядається, як доповнення до Закону України «Про вищу освіту», оскільки немає вищої освіти без науки», – підкреслив Сергій Квіт.

За словами Міністра, зараз МОН працює над підготовкою нових стандартів вищої освіти,  котрі покликані наблизити зміст освіти до вимог ринку праці.