Створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

Гнилий компроміс. Як депутати запускали НАЗЯВО

Компроміси бувають різні. Але  ж має бути святе, чого не можна здавати за жодних умов. Принаймні в ідеалі хотілося б, щоб так було. 

Створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) — саме такий випадок. Це своєрідне освітянське антикорупційне бюро, Генпрокуратура і уряд в одному флаконі. У руках цієї структури будуть зосереджені всі життєво важливі питання діяльності університетів (від набору та підготовки студентів — до захисту дисертацій). А отже — і всі можливості для корупції, для створення жирних фінансових потоків та схем. Від кришталевої чесності, незалежності, професіоналізму тих, хто стане членом цього агентства, залежить, чи будуть реформи у вищій освіті реальними, чи ми знову відкотимося на багато років назад. 

І саме до цього агентства депутати Верховної Ради вирішили допустити старих табачниківських кадрів, скомпрометованих і люстрованих. Звісно, не всі члени НАЗЯВО підпадають під дію закону "Про очищення влади". Але в такій структурі цих людей не повинно бути взагалі. Виходить, ті, хто були далеко не останніми гвинтиками старої системи в освіті, тепер будуватимуть нову. У вівторок, 30 березня, в парламенті вже проголосований у першому читанні відповідний законопроект. 

"Розумний компроміс" — пояснили народу з парламентської трибуни. "Гнилий компроміс" — хочеться сказати у відповідь. У чому його суть? 

Автономні університети, наукові установи, роботодавці оберуть найкращих своїх представників, які вирішуватимуть усі життєво важливі питання і не залежатимуть від Міністерства освіти, — так ідеалістично уявляли собі НАЗЯВО автори закону "Про вищу освіту". 

Закону, який писався в часи Табачника —Януковича, в умовах жорстко централізованої системи освіти, змученої корупцією. Закону, який називали компромісним. Закону, який могли доопрацювати після Майдану, вилучивши поступки, на які змушені були піти при
Д.Табачнику, — але так і не зробили цього. 

Мало того, що систему виборів до НАЗЯВО у ньому було прописано недосконало. Стурбованість експертів викликає той факт, що, попри великий обсяг повноважень національного агентства, немає дієвої системи стримань і противаг, які б запобігали зловживанням та корупції з боку його членів. 

І перші ж вибори за новим законом привели до національної агенції одразу двох люстрованих чиновників з минулого— екс-голову Департаменту атестації кадрів Віктора Бондаренка та люстрованого екс-заступника голови Державної інспекції навчальних закладів Юрія Дудника.  Саме вони в часи попередньої влади керували структурами, котрі викликали найбільше нарікань і навіть звинувачень у корупції. Структурами, альтернативою яким і має стати НАЗЯВО. "Люстрація вберегла Віктора Дмитровича (Бондаренка. — О.О.) від численних претензій у корупції", — заявило МОН, коментуючи результати виборів.

Але й це не вся проблема. Оскільки обирала членів НАЗЯВО від вишів не конкурсна фахова комісія, що публічно й прозоро добирала б кандидатів (як це було, наприклад, з НАБУ), а цілий з'їзд представників вишів, до того ж звинувачений у ректорській змові та договірняку, то залишаються сумніви у тому, що всі, хто потрапив до Нацагентства, — справді кращі з кращих. Як зазначають експерти, у виборчих програмах більшості "щасливців" часто немає системного глибокого розуміння проблем, власних концепцій і пропозицій. Здебільшого це просто переписані з тексту закону посадові обов'язки членів НАЗЯВО.

Порушень закону під час виборів до Національного агентства не зафіксовано. Але сам закон був дуже недосконалим. Однак, як відомо, недосконалість закону не звільняє від його виконання. Отже, залишалося або вносити зміни до законодавства, або змиритися з результатом виборів і запускати роботу агентства. Останній шлях може мати серйозні негативні наслідки для реформ.

Одразу після виборів міністерство освіти заявило, що пропонуватиме зміни до законодавства: має бути прописано кваліфікаційні вимоги до кандидатів та змінено систему відбору. Якби така заява прозвучала до виборів, можливо, катастрофи вдалося б уникнути. 

Результати виборів розглядала і Колегія Міносвіти ( це консультативно-дорадчий орган, до якого входять не лише представники МОН). На її засідання прибув навіть Арсеній Яценюк. Усі зійшлися на думці, що люстрованих у Нацагентстві бути не повинно. Лілія Гриневич заявила про готовність депутатів внести законодавчі зміни та звернутися до Кабінету Міністрів з ініціативою провести кваліфікаційну перевірку обраних членів агентства. "Люди, які потрапили під дію Закону України "Про очищення влади", не можуть залишатися в системі освіти",— сказала вона.

Арсеній Яценюк запевнив, що уряд готовий підтримати ініціативу народних депутатів:
"Я прошу, щоб парламент вніс відповідну ініціативу, ми її підтримаємо, і я готовий втрутитись невідкладно у це питання".

Колегія МОН вирішила: "Претенденти на членство в Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти не можуть ухвалювати ніяких рішень, поки Верховна рада України та Кабінет міністрів України не уточнять усі обставини виборів, етичних та професійних вимог до членів НАЗЯВО".

Однак далі все було як у байці — "де згоди доброї в товаришів нема..." 

МОН підготувало зміни до Закону про вищу освіту і передало їх депутатові від БПП Олександру Співаковському. Він спільно з групою колег (Р. Демчаком, Т. Кремінем, С. Хланєм І. Сусловою та А. Гордєєвим) вніс до парламенту законопроект № 2280-а "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти". Не всім пропозиціям МОН знайшлося в ньому місце, — процедури виборів законопроект не змінював, але кадрові питання вирішував. Було це 3 липня. Національне агентство, відповідно до закону, мало розпочати роботу 1 вересня. Отже, час на зміни лишався.

А ось далі почали коїтися дива. Всі, хто обіцяв "втрутитися", "внести" і "звернутися", чомусь не поспішали. Запанувала дивна тиша. Такий важливий законопроект припадав порохом у коридорах парламенту аж до 18 березня. Час "Ч" — 1 вересня — давно минув, МОН усе ще блокувало роботу НАЗЯВО. І це вже справді стало порушенням закону.

Але інколи депутати про НАЗЯВО все ж таки згадували. Виявилося, що це замашна малиця в колеса міністерства. Агентство не працює — отже, гальмуються новації, починають "підвисати" життєво важливі питання. Для опонентів чи конкурентів Сергія Квіта це була навіть не палиця, а козирна карта, яку за потреби завжди можна вийняти з рукава. Особливо активно її почали використовувати, коли на горизонті замаячіло переформатування коаліції та уряду.

Нардеп О. Співаковський, один із претендентів на крісло міністра освіти, раптом узявся публічно критикувати С. Квіта за те, що той затримує роботу НАЗЯВО. Через це депутат навіть звернувся до антикорупційного бюро. На годині запитань до уряду міністр пояснював нардепові: "Національна агенція із забезпечення якості вищої освіти не працює, це була моя публічна позиція, оскільки вибори відбулися корумповані в цю Національну агенцію. Ви мою позицію принципову знаєте. І також я підтримую ваш законопроект, який ви подаєте, тому що ви подаєте його з моєї ініціативи, і ви це також чудово знаєте". 

А тепер про компроміс. Виявляється, що в ситуації з НАЗЯВО "засвітилися" не лише представники БПП і "Народного фронту". Майже одночасно з колегами нардеп Сергій Соболєв, заступник голови фракції "Батьківщина", ще в липні зареєстрував альтернативний законопроект № 2280а-1 власного авторства.

Найцікавіше, що обидва документи можна вважати якщо не близнюками, то кровними братами. Обидва не дозволяють люстрованим та скомпрометованим стати членами НАЗЯВО і не змінюють принципово систему виборів.

Спірних питань усього два. І саме вони стали предметом компромісу. О.Співаковський
(№ 2280а) наполягав, щоб склад Національного агентства з забезпечення якості вищої освіти затверджував Кабінет міністрів. А С.Соболев (№ 2280а-1) — щоб нові вимоги до членів агентства не стосувалися тих, хто вже обраний (тобто люстровані чиновники епохи Табачника мають залишитися в НАЗЯВО). 

На тому й порішили. І О.Співаковський, і Л. Гриневич, і С.Соболєв, виступаючи з парламентської трибуни, підкреслили: компромісу досягнуто, за основу береться законопроект О.Співаковського, але з нього вилучається норма про те, що закон набуває чинності негайно, тобто про те, що обрані члени НАЗЯВО мають відповідати прописаним у ньому кваліфікаційним вимогам. 

Цікаво було спостерігати, як усю цю компромісну історію протягували через парламент. Доповідали законопроекти у день, коли зазвичай явка депутатів вкрай низька, — у п'ятницю (18 березня). Як свідчить стенограма, в залі сиділо не більше 50 народних обранців.

"Є коаліція — 302 особи, ви можете формувати будь-який порядок денний. Якщо для коаліції проблема освіти в Україні важлива, то освітянські проблеми не повинні ставитися по п'ятницях або наприкінці дня, коли вже нікого немає", — зазначив депутат від "Опозиційного блоку" Ігор Шурма. 

Але виявилося, що це був дуже доречний хід. Обговорення законопроекту відбулося 18 березня в майже порожньому залі, а голосували його наступного пленарного тижня, аж 29 березня. І там уже ніхто нічого не пояснював. 

"Є законопроекти, які не викликають ніяких дискусій, але які вкрай потребують рішення Верховної Ради України. Отже, перший із них — це 2280а і 2280а-1. Вони обговорені. Вони не потребують обговорення", — сказав головуючий. 

І депутати проголосували. Буквально кілька голосів забракнуло для прийняття закону з першого разу. Його прийняли у першому читанні.

Цей гнилий компроміс віддав майбутнє реформ у сумнівні руки. Те, що з'їзд державних вишів обрав до агентства людей із колишньої епохи, яким виші вже звикли підпорядковуватися, свідчить не лише про договорняки. А й про невіру багатьох у зміни та можливість реформ, відтак — про рішення йти старим перевіреним шляхом. А парламентський гнилий компроміс показав академічній спільноті, що це не така вже безнадійна справа. Чи захоче у майбутньому ще хтось ризикувати, виступаючи проти старої системи і підтримуючи реформи? 

А ось учасники компромісу не програють. І не лише тому, що зажили слави рятівників реформи й запустили роботу нової структури. ("Чи розблокуєте ви роботу Національного агентства з якості освіти у випадку прийняття … закону? Так чи ні?" — прилюдно турбувався і запитував міністра освіти О. Співаковський).

Козирну карту "Квіт блокує НАЗЯВО" було розіграно гарно. Крісло під Сергієм Квітом ще більше захиталося. 

Якщо Лілія Гриневич — дуже ймовірний кандидат у міністри, то Олександр Співаковський — кандидат на місце Лілії Гриневич у комітеті. Але бути міністром при такому НАЗЯВО і такому комітеті, де, фактично, не залишиться професіоналів, зате повно популістів, — звісно, не мед. 

Цікаве питання — які дивіденди отримає "Батьківщина" від цієї справи. Чому саме ця фракція протягувала норму, яка убезпечує люстрованих чиновників від виведення зі складу НАЗЯВО? Одна з найпопулярніших версій: цю норму лобіював брат Віктора Бондаренка, депутат від "Батьківщини" у Київраді Володимир Бондаренко. "Не вірю!", як сказав би класик. Щоб під брата міського депутата, навіть дуже авторитетного, писали цілий законопроект? Вірогіднішою видається інша версія: очевидно, комусь із ну дуже впливових людей знадобилося, щоб НАЗЯВО найближчими роками мало саме такий склад. І тепер, у час великих потрясінь коаліції та можливого переформатування уряду, саме слушний момент для торгів та компромісів.

Чого хочуть депутати, на які компроміси вони здатні і чим можуть пожертвувати, ми побачили. А чого хоче громадськість? Очевидно, не того ж самого, що її обранці. У проекті закону "Про освіту", над яким працювала робоча група експертів, науковців та освітян, є пункти, що стосуються НАЗЯВО. Вони досить прогресивні і враховують європейський досвід. Пропонується відмовитися від системи виборів членів агентства і перейти до конкурсного відбору. Описано, як має формуватися конкурсна комісія — до неї мають входити не лише українські, а й міжнародні незалежні експерти. Свої кандидатури до НАЗЯВО можуть запропонувати і самовисуванці, а не лише делегати від установ чи навчальних закладів. Виписані вимоги до кандидатів у члени НАЗЯВО. На засіданні парламентського комітету експерти доповідали ці нововведення і зазначали: ми наполягаємо, що їх треба вводити якнайшвидше. 

На що почули від Володимира Литвина: "От ви тут весь час апелюєте до Європи. А ви читали заключення Венеціанської комісії щодо закону "По очищення влади"? Якщо ви не читали, то прочитайте, будь ласка, а потім будете писати скрізь, де тільки можна притулити, що розповсюджується на кандидатів до агентства, на осіб, які підпадають під закон про люстрацію. А то у нас скоро уже вичистять всю Україну". 

Проти того, щоб вносити проект закону "Про освіту" у парламент, проголосував тільки один член профільного парламентського комітету — О.Співаковський. Попереду — кілька читань, доопрацювань, правок. Чи залишаться у тексті закону прогресивні норми щодо НАЗЯВО? 

А тим часом законопроект 2280а, значно слабший і до болю компромісний, вже виходить на фінішну пряму.