Що буде зі студентськими стипендіями?

Міністерство освіти і науки виставило на громадське обговорення законопроект, що вносить зміни до Закону "Про вищу освіту" стосовно стипендій. 

Запропоновані ним новели не стосуватимуться студентів, що вже навчаються, — їх відчують на собі лише "новобранці". Яких нововведень очікувати? Про це DT.UA розпитувало Олега Шарова, директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України.

— Олегу Ігоревичу, перша новація — пропонується створити окремий соціальний фонд, з якого виплачуватимуться стипендії. Чим це краще за нинішню систему фінансування стипендій?

— Нині гроші на стипендію ідуть у вищі навчальні заклади в складі загальної суми фінансування освітньої діяльності, розмір якої, передусім, залежить від контингенту студентів. Після реформи розмір цих асигнувань буде обчислюватися за формулою, яка враховуватиме результати діяльності навчального закладу. Це означає, що студентські стипендії можуть потрапити в залежність від результатів діяльності колективу ВНЗ: наприклад, від кількості написаних викладачами статей, результатів конкурсів тощо. Навряд чи це справедливо. Щоб цього уникнути, пропонується відокремити стипендіальний фонд від базового фінансування навчального закладу.

— Чула від студентів, що іноді викладачі навмисно занижують оцінки, щоб було менше стипендій. Таким чином, мовляв, виші заощаджують кошти.

— Давайте утримаємося від таких оцінок, оскільки в одних закладах говорять так, в інших — навпаки, про завищення оцінок. Мені здається, що частіше сьогодні завищують бали, бо не хочуть втрачати студентів. Сподіваюся, що не так давно ухвалений закон, який дозволяє зберігати ставки викладачів за певного зменшення контингенту студентів, вирішить цю проблему. 

— Ідея створення окремого фонду для стипендій не нова — про це вже є в законі про вищу освіту. Тільки там цей фонд називається стипендіальним, а в законопроекті, що обговорюється, — соціальним. У чому різниця?

— У законі закладено концепт, який саме починаємо розвивати. Окрім проблем зі стипендіями, є ще проблеми з утриманням гуртожитків. І ми хочемо, щоб утримання гуртожитків знову-таки залежало не від результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів, а від кількості іногородніх студентів. Це фактично персоналізація пільг, оскільки витрати на утримання гуртожитків пропонується розраховувати на одного зареєстрованого в них іногороднього студента денної форми навчання.

— Утримання гуртожитків — це оплата комунальних послуг? Чи й ремонт, будівництво?

— Було б добре наразі забезпечити хоча б їх поточне утримання. Про фінансування ремонтів і тим більше будівництва будемо говорити у перспективі.

— Ще одна пропозиція законопроекту — запровадити для студентів пільгові цільові кредити.

— У Законі "Про вищу освіту" передбачено кредити на здобуття вищої освіти, але ця норма не реалізується. Недоцільно поновлювати кредитування за старою формулою, яку було запропоновано ще в 2000 році. Та система проіснувала до 2010-го, а деякі "хвостові" платежі здійснювалися навіть іще минулого року. Ця модель кредитування просто не спрацювала, маємо її змінити. Як саме? Потрібно працювати над цим питанням. Але ідею про кредитування слід закріпити в законі.

— У загальних рисах, що буде особливого у цих цільових пільгових кредитах?

— Пропонуємо, щоб вони надавалися не як кредити на навчання. Можливо, це будуть кредити на проживання та соціально-побутові потреби. Наприклад, якщо студент із сім'ї з невисокими статками, не є сиротою, не з багатодітної родини, то виходом із ситуації можуть стати такі цільові кредити.

— Ви пропонуєте запровадити два види стипендії: академічну (за успіхи у навчанні) і соціальну (як допомогу пільговикам).

— У нас і зараз є два види стипендії. У переважній більшості випадків студент може розраховувати на одну з них, але є винятки. 

— За законом про вищу освіту стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів кожного курсу. В законопроекті пропонується, щоб при розподілі стипендій ураховувалися не тільки результати успішності, а й наукова діяльність студента. Це означає, що, наприклад, якщо студент має "трійки" з якихось предметів, але має успіхи в науковій діяльності, у нього буде стипендія?

— Наукова діяльність студентів може враховуватися, коли в цьому є сенс, і це має вирішувати кожен виш самостійно. Нині стипендію призначають за середнім балом за сесію. А було б логічно (за новим законом про вищу освіту) визначати не за середнім балом, а за рейтингом. І в цьому рейтингу можна враховувати не тільки навчальну, а й наукову роботу. Тоді з рейтингу береться дві третини або три чверті перших прізвищ, і саме цим студентам нараховується стипендія. Теоретично так. А щоб це робити практично, потрібно опрацювати необхідні підзаконні акти.

— Усупереч закону про вищу освіту стипендію і досі призначають за середнім балом сесії, бо досі є чинною постанова Кабміну, якою встановлено саме такий механізм. 

— Тут варто говорити не про порушення закону, а про недосконалість нормативної бази.

— Для тих, хто щойно вступив до вишу, закон про вищу освіту не передбачає рейтингування, і всі вони отримуватимуть однакову стипендію аж до першої сесії. У законопроекті пропонується диференціювати стипендію відразу, орієнтуючись на рейтинговий список вступників.

— Так. Усі студенти повинні мати рівні права.

— Від деяких студентів я чула побоювання, що через створення соціального фонду вони можуть узагалі залишитися без стипендій, бо в законопроекті сказано, що цей фонд фінансуватиметься не лише з державного, а й з місцевих бюджетів. Вони бояться, що з фондом станеться те саме, що і з фінансуванням ПТУ, на які в місцевих бюджетах просто не вистачало грошей.

— Це зовсім не так. Знаєте, було багато різних робочих версій нашого законопроекту, але пропозиції виплачувати всі стипендії з місцевого бюджету не було ні в кого. В Україні є і державні вищі навчальні заклади, які фінансуються з державного бюджету, і комунальні, що фінансуються з місцевих бюджетів. Держава фінансує стипендії для студентів державних навчальних закладів, місцеві бюджети — комунальних.

— Чи передбачається підвищення розміру стипендії до прожиткового мінімуму?

— Про це всі мріють, але ніхто не знає, де для цього взяти гроші. На жаль, мінімальна академічна стипендія менша за прожитковий мінімум. Але вона залишається чи не найбільшою на всьому пострадянському просторі. Доречно згадати напруження у кримських вишах, коли восени 2014 року там почали платити стипендію за російськими законами, яка була менша за українську.

Для довідки: обговорення законопроекту "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування вищої освіти (щодо економічних відносин у сфері вищої освіти)", що передбачає зміни у фінансуванні стипендій, триватиме до 7 травня 2016 р. Як зазначено на сайті МОН, пропозиції можна надсилати на електронну адресу: olga.kryvoruchko.mon@gmail.com