Вступні іспити у ВНЗ замість ЗНО: чи виправдана така преференція? 

За негативною традицією минулих років, правила та умови вступу до вищих навчальних закладів змінюються аж до останніх днів, що передують початкові вступної кампанії. Рік у рік ці зміни стосуються більшої чи меншої кількості осіб. Цього разу — не встигло Міністерство освіти і науки України затвердити процедуру реалізації норм щодо запровадження одного закону, який вводить квоту для вступу за результатами вступних іспитів для певної категорії осіб^* (законопроект №3628), як у квітні 2016 р. депутати проголосували за інший законопроект, яким надається право ще одній категорії осіб вступати до ВНЗ без результатів ЗНО (законопроект № 4350). Тепер уже йдеться про осіб, котрі проживають на території проведення антитерористичної операції.

Новим законопроектом пропонується дати можливість цим абітурієнтам вступати до ВНЗ за результатами лише вступних іспитів на конкурсній основі. Документ надає таку преференцію ВНЗ, які були евакуйовані із зони проведення АТО та тимчасово окупованих територій, а також тим вишам, які розміщених на території Луганської та Донецької областей, де здійснюють свої повноваження обласні військово-цивільні адміністрації. Крім того, йдеться й про додаткову можливість проходження державної підсумкової атестації та отримання документа державного зразка про повну загальну середню освіту.

Попри, на перший погляд, благородну мету законопроекту, постає запитання — а як це позначиться на однаковому доступі до вищої освіти інших абітурієнтів? Розуміємо, що створення переваг для одних осіб не мало би знижувати шансів інших та порушувати принцип рівного доступу до вищої освіти.

Право бути зарахованим на навчання за кошти державного бюджету, відповідно до норм Закону України "Про вищу освіту", матимуть ті абітурієнти, котрі отримають найвищі конкурсні бали. Відповідно, для цього кожен навчальний заклад визначає перелік необхідних для вступу сертифікатів ЗНО та коефіцієнти, які застосовуються до кожного з них. Практика вступу за результатами складання іспитів у ВНЗ завжди містила ризики суб'єктивного оцінювання та корупційного впливу. Тож дуже сумнівно, що збільшення кількості осіб, які здобуватимуть місця державного замовлення за результатами не стандартизованого тестування (ЗНО), а вступних іспитів, сприятиме рівному доступу до вищої освіти в таких вишах. Цим правом зможуть користуватися випускники попередніх років, до того ж законопроект не передбачає встановлення обмежень (квот) для осіб, котрі складатимуть іспити у вишах. За таких умов вступникам, котрі склали ЗНО, може бути значно важче вступити на бюджетну форму навчання до цих вищих навчальних закладів.

Не виключено, що таким чином ініціатори законопроекту прагнули досягти й іншої мети — покращити набір абітурієнтів до зазначених ВНЗ. Беручи до уваги торішню ситуацію з недобором та новим принципом розподілу державного замовлення, такий варіант цілком допустимий. Власне, під час прийняття законопроекту один зі співавторів, котрий є доцентом Донецького національного університету у Вінниці, визнав, що проект закону "дає можливість вижити і розвиватися вищим навчальним закладам, які переміщені з територій АТО". Крім того, основним ініціатором змін є ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, що зараз діє у Старобільську Луганської області. До речі, хоча закон ще не підписаний президентом і вводиться в дію лише через місяць від дня набрання чинності, на сайті ЛНУ вже міститься роз'яснення для абітурієнтів, як можна "вступити без ЗНО".

Питання, чи доцільні такі нововведення, наразі залишається відкритим. Адже Міністерство освіти і науки України виконало дуже велику роботу, щоб дати можливість згаданій категорії осіб отримати документ про повну загальну середню освіту на території України і зареєструватися для складання ЗНО. Так, випускники 2016 р., які проживають на тимчасово окупованій території України, мали можливість зареєструватися на екстернатну (дистанційну) форму навчання у школи, розміщені в інших регіонах України. Для цього не конче була потрібна присутність учня, — всі документи приймалися в електронній формі, а консультації проводилися в телефонному режимі. Особиста присутність була потрібна лише для здачі ДПА (українська мова та література й історія України або математика — у формі ЗНО, а іноземна мова — у школі). На той випадок, якщо абітурієнт не мав змоги зареєструватися на основну сесію або ж зареєструвався, але через непередбачувані обставини не міг скласти ЗНО у визначені дні, передбачено можливість зареєструватися на додаткову сесію. Крайнім терміном реєстрації для дистанційної форми навчання та реєстрації на ЗНО є 20 травня.

Тобто слід визнати, що алгоритм дій був розроблений і, як свідчить практика, виявився дієвим. Скористалося ним, за даними місцевих органів управління освіти, понад тисячу абітурієнтів. Чи стане законодавча ініціатива народних депутатів такою ж ефективною — ще одне питання, відповідь на яке ми матимемо у разі підписання законопроекту президентом та внесення відповідних змін до Умов прийому.

P.S. Коли матеріал було підготовлено до друку, стало відомо, що президент підписав цей закон.

* 1) особи, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання; 2) діти-сироти та 3) особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення"). У оприлюдненому для обговорення проекті змін, пропонується, що квоти будуть встановлюватися вищими навчальними закладами у межах 10% (а у Луганській і Донецькій областях в межах 30 %) максимального обсягу державного замовлення.