Ми зібрали корисну інформацію практичного характеру — те, що допомагає вступнику-11-класнику та його батькам зрозуміти, як подавати документи, оцінити, які шанси має особисто він та які — конкуренти.
"Конституцію" вступної кампанії — "Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів" — було оприлюднено, як і належить за законом, ще в жовтні 2015р. Орієнтуючись на цей документ, кожен виш і кожен абітурієнт знали, чого очікувати. Але коли потяг під назвою "вступна кампанія" вже мчав повним ходом, до Умов прийому внесли зміни, — наказ МОН за підписом міністра освіти Л.Гриневич Мін'юст зареєстрував 14 червня ц. р. Однак це не все. Нині на реєстрації в Мін'юсті лежить ще один наказ Міносвіти — про затвердження документа, який описує механізм вступу для абітурієнтів із Донбасу ("Порядок прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення)". Оскільки вступ для зазначених абітурієнтів пов'язаний із пільгами, це питання стосується всіх абітурієнтів.
Змінювати щось у заздалегідь встановлених правилах гри — це, м'яко кажучи, не зовсім коректно стосовно тих, для кого ці правила написані. Однак, заради справедливості, варто сказати, що більшість нововведень зумовлені новими законами, які Верховна Рада приймала уже в 2016 р. (до речі, з участю нинішнього міністра освіти, а тоді — голови парламентського комітету з питань освіти і науки Лілії Гриневич).
Але про все по черзі.Почнемо з подачі документів. Їх подають з 11 липня, і тільки в електронному вигляді. Для цього абітурієнти мають зареєструватися на сайті http://ez.osvitavsim.org.ua. Однак декому все ж таки доведеться йти до приймальної комісії з паперовими документами — це стосується пільговиків: вступ за квотами, вступними іспитами тощо. Бо ж медичну довідку чи посвідчення учасника бойових дій в електронному вигляді не подаси. Вступники на заочну форму навчання, до технікумів та коледжів також подають паперові заяви особисто.
За правилами нинішнього року, можна подати 15 заяв на 5 спеціальностей. Кількість вишів не обмежена, — це може бути хоч і 15 заяв у 15 вишів. Зазначена норма стосується тільки вступу на бюджетні місця на денну форму навчання. "На контракт чи на заочну форму можна подавати стільки заяв, скільки хочете, — пояснює директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров. — Однак потім доведеться визначитись із одним місцем навчання".
Зарахування на навчання (тобто визначення, хто став студентом, а хто — ні) відбуватиметься нинішнього року в одну хвилю. Для тих, хто зі шкільним атестатом вступає на бакалавра на денну форму навчання, вступна кампанія завершиться 1 серпня, — саме тоді буде оприлюднено списки рекомендованих до зарахування. Зарахування на контракт завершиться 12 серпня.
Для того, щоб відбувся конкурс, формується рейтинговий список вступників. Місце в ньому залежить від конкурсного бала. Нагадуємо, як він формується.
Ці складові буде помножено на вагові коефіцієнти, тобто вага їх буде різною. Коефіцієнти визначаються кожним вишем у межах, встановлених Законом "Про вищу освіту".
Оновлені Умови прийому підтримали учасників міжнародних предметних олімпіад: тепер член збірної команди України (не обов'язково переможець) олімпіади будь-якого навчального року (не обов'язково останнього, 2015–2016 навчального року) має право обрати будь-яких два предмети, з яких йому буде зараховано по 200 балів за ЗНО. Незалежно від того, які бали стоять у їхніх сертифікатах ЗНО з цих предметів і чи сертифікати наявні взагалі.
"Такі абітурієнти мають подати документи до приймальної комісії і там заявити, з яких предметів їм поставлять за ЗНО по 200 балів. Більше того, якщо учасник міжнародної олімпіади, скажімо, з математики захоче піти на журналістику чи філологію, йому так само поставлять по 200 балів з обраних ним гуманітарних предметів", — пояснює Олег Шаров.
Якщо кілька абітурієнтів мають однаковий конкурсний бал, вступає в силу так зване право на першочергове зарахування. Хто може на нього розраховувати згідно з Умовами прийому? Це:
— особи, яким відповідно до Закону України "Про охорону дитинства" надане таке право;
— особи, яким відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" надане таке право при вступі до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
— особи, яким відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" надане таке право;
— особи, яким відповідно до Указу президента України від 21 лютого 2002 року № 157 "Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді" надане таке право;
— діти, батьки (один із батьків) яких загинули під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районах проведення антитерористичної операції;
— діти учасників бойових дій із числа осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;
— діти учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів;
— особи, які є внутрішньо переміщеними (відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб");
— інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу — категорія 1 та особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, – категорія 2;
— шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також особи, протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або батьки яких загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи;
— члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
— чемпіони і призери Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор — за спеціальністю фізична культура і спорт.
До речі, спочатку в Умовах прийому на 2016 рік, затверджених ще міністром С.Квітом, список тих, хто має право на першочергове зарахування, містив лише чотири перших пункти. Решта додані червневим наказом Л.Гриневич.
Абітурієнти, що мають право на першочергове зарахування, вже зараз турбуються: як подавати довідки про пільги, адже вони не квотники і не вступають без ЗНО, а отже, мають подавати свої документи тільки в електронному вигляді. Чи передбачені на сайті ez.osvitavsim.org.ua опції для завантаження сканів додаткових довідок? "Для реалізації права на першочерговий вступ потрібно буде вписати реквізити документів, на підставі яких можливий такий вступ, а в опціях готуються можливості подати фотокопії чи скани, — пояснює Олег Шаров. — При цьому варто пам'ятати, що подання недостовірних даних є підставою для відрахування студента".
Ми розглянули нюанси вступної кампанії для тих, хто вступає за загальними правилами. Однак насправді це лише один шлях вступу. Хоч і наймасовіший. Є ще чотири особливих способи вступу, які не пов'язані зі ЗНО. Відповідно, і конкурсний бал тут буде формуватися інакше:
Вступ за співбесідою в Умовах прийому існує багато років. За співбесіду оцінки не отримують, її просто складають або ні. Право на вступ за співбесідою мають три категорії вступників. Перша — ті, "хто став інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року". Друга — ті, хто визнані інвалідами війни відповідно до пунктів 11–14 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Третя — інваліди Чорнобиля, які закінчили середні або професійні навчальні заклади з відзнакою або з відмінними оцінками.
Попри гучні заяви про те, що позаконкурсний вступ цього року скасовано, він таки існує. Тільки називається "вступ за квотами".
Нагадуємо суть вступу за квотами: серед загальної кількості бюджетних місць, виділених кожному вишу, частина буде відрізана на так звані "квоти" для тих, хто отримає можливість складати вступні іспити замість ЗНО. Тоді як "прості смертні" абітурієнти битимуться в загальному конкурсі, серед пільговиків-квотників буде влаштовано окремий конкурс. Ну, а ті з пільговиків, котрі його не пройдуть (вершителем долі тут виступатиме сам виш), зможуть узяти участь у загальному конкурсі. Нагадаємо, що ініціював ідею вступу за квотами в обхід ЗНО парламентський комітет з питань освіти і науки, очолюваний тоді Л.Гриневич. Тепер, коли цю ідею закріплено в законі, вона реалізована у оновлених Умовах вступу.
Кому ж в Умовах прийому дано право на вступ за квотами та вступними іспитами? Особам, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання (про корупційну складову такої норми вже сказано чимало). Дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування. Звільненим з військової служби (у тому числі демобілізованим) після 30 листопада 2015 р. Особам, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у тому числі воїнам-контрактникам. Абітурієнтам з Криму (закон "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"). А також тим, хто підпадає під дію закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції".
До речі, щодо останньої категорії пільговиків (тих, котрі мешкають у зоні АТО) точаться гострі суперечки. Адже в законі, на який посилається Міносвіти, про квоти нічого не сказано. Виходить, у законі цієї пільги немає, а в Умовах прийому вона є.
Обсяг квот визначатимуть університети на власний розсуд, Міністерство освіти і науки встановило лише максимальний поріг, а саме: ВНЗ на території Донецької та Луганської областей можуть відвести під квоти до 30% державного держзамовлення, решта — до 10%. "У МОН розраховують, що з новою системою розміщення державного замовлення більшість вишів будуть зацікавлені у квотниках", — пояснив Олег Шаров.
Окремий порядок вступу створено також для жителів Криму. Вони мають право вступати без ЗНО на спеціально виділені для них місця (квоти). Визначено 12 вишів, які зможуть прийняти абітурієнтів з окупованого півострова за цим механізмом. За словами Олега Шарова, такі навчальні заклади виділять для кримців до 20% бюджетних місць. Це ще одна квота, окрім названої вище 10%. Навряд чи кримські абітурієнти займуть усі місця з "кримської квоти", однак вступникам, що зважують свої шанси стати студентами і обирають виші, варто розуміти, як розподілятимуться бюджетні місця, хто йде поруч і має пільги.
Отож, згідно з наказом МОН від 14.06.2016 р. №667, за особливим порядком кримців прийматимуть: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Запорізький національний університет, Чорноморський державний університет ім. П.Могили, Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ "Університет банківської справи", НУ "Львівська політехніка", Харківський національний технічний університет сільського господарства імені П.Василенка, Херсонський державний університет, Херсонський національний технічний університет, Херсонська державна морська академія, Таврійський національний університет імені В.Вернадського (м. Київ), КНЕУ ім. В.Гетьмана.
За вступними іспитами вступатимуть до вишів і абітурієнти з окупованих (непідконтрольних) територій Донбасу. "Такі абітурієнти складатимуть вступні іспити у вишах на території Донецької та Луганської областей і переміщених вишах. Але там немає квот,—з оцінками вступних іспитів вони просто вступають за загальним конкурсом", — пояснює Олег Шаров.
Немає квот? Але ж до списку квотників в Умовах прийому Міносвіти занесло тих, хто підпадає під дію закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права на здобуття освіти осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції". А територія АТО — це в нас, за законом, уся Луганська, Донецька області та Ізюм і Ізюмський район Харківської області ( згідно з Розпорядженням Кабінету міністрів України від 2 грудня 2015 р.
№ 1275-р). Таким чином, виходить, що вступники з окупованих територій так само мають право вступати за квотами.
"Із вступниками з території АТО склалася потрійна проблема, — підсумовує Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS. — По-перше, депутати дали пільги мешканцям не суто окупованого Донбасу та лінії розмежування, а жителям цілої зони АТО, яка, як відомо, охоплює всю Донецьку область, усю Луганську область та Ізюмський район Харківської області. Тобто, згідно із законом, за вступними іспитами цілком можуть вступати абітурієнти тих територій, які не були зачеплені бойовими діями. По-друге, закон, на жаль, не передбачає окремої квоти для цих вступників, тобто вони ітимуть за загальним конкурсом із тими, хто складає ЗНО. Це серйозна проблема, бо не можуть в одному рейтингу змагатися сертифікати ЗНО і вступні іспити, особливо в рамках системи автоматичного розподілу бюджетних місць, яку обіцяє Міносвіти. Наприклад, саме з цих причин автоматичний розподіл не поширюється на ті спеціальності, де передбачено творчий конкурс. По-третє, депутати дозволили мешканцям зони АТО вступати за вступними іспитами лише до 16 ВНЗ Донецької та Луганської областей і кількох, переведених до інших міст. Це не тільки суперечить нормі про вільний вибір ВНЗ, це прирікає молодь на гіршу якість вищої освіти та знижує її конкурентоспроможність після випуску. До цього закону потрібно негайно вносити зміни, інакше він істотно ускладнює перебіг вступної кампанії".
Оскільки наказ МОН, де розписаний порядок вступу для абітурієнтів Донбасу, ще лежить у Мін'юсті, можна сподіватися на усунення таких недоречностей. Але це означає нові зміни в Умовах прийому. Чи в законі?
Квоти — лише частина бюджетних місць, які віддадуть абітурієнтам вищі навчальні заклади. А як взагалі відбуватиметься розподіл? У більшості вишів це виглядатиме так:
У 12 навчальних закладах, що приймають кримців, до цього розподілу додасться ще "кримська квота" 20%, а в переміщених вишів та вишів Донецької і Луганської областей квота становитиме не 10%, а 30%.
За схожим принципом формуватиметься і рейтинговий список вступників: спочатку йдуть квотники зі своїм окремим конкурсом, потім — ті, хто вступає за співбесідою (для них квот немає: скільки людей пройшло співбесіду, стільки й потрапило у список), і насамкінець — ті, хто складав ЗНО і бере участь у загальному конкурсі. Як відомо, зарахування на бюджетні місця здійснюється саме на основі рейтингового списку. Якщо, наприклад, у ньому 50 прізвищ, а місць державного бюджету всього 15, то студентами стануть перші 15 щасливців із верхівки списку.
Однак, окрім принципу конкурсного відбору, є ще принцип пріоритетності заяв, тому, якщо вступник не пройшов на бюджет в одному виші, йому може знайтися місце в іншому, на заяві до якого цей вступник поставив нижчий пріоритет.
За словами Олега Шарова, квотники і пільговики становлять невелику частину абітурієнтів: "Нехай кримчан буде більше. Україні потрібні фахівці для майбутньої реінтеграції півострова. Тих, хто вступає за співбесідою, теж дуже мало. Більша група пов'язана з учасниками АТО, добровольцями, волонтерами, які стали інвалідами. Але держава має борг перед цими людьми. І оплата місцем державного замовлення в межах квоти — це та ціна, яку держава може заплатити, бо якби не ці люди, нашої держави могло б уже не бути".
Нинішнього року застосовується нова модель фінансування державного замовлення (виділення кількості бюджетних місць) вишам. "Якщо хтось був рекомендований до вступу, але передумав, не подав документи до вишу, це місце залишиться в розпорядженні державного замовника. Надалі такі місця надаються пільговикам, котрі мають право навчатися за державний кошт і не змогли вступити на бюджет, — наприклад сиротам", — пояснює Олег Шаров.
Очевидно, що завдяки законам, прийнятим ВР, та змінам, запропонованим міністерством освіти, цьогорічна вступна кампанія значно більш популістська й "політкоректна", ніж торішня. Вона спрямована на збільшення кількості пільг та можливостей вступу в обхід ЗНО. Звісно, можна виправдати такий підхід різними словами — це турбота про соціально уразливі верстви населення й інвалідів, це втішний приз для тих, хто втратив право позаконкурсного вступу, це фінансова підтримка переміщених із зони АТО вишів (завдяки особливим умовам вступу вони зможуть набрати студентів і отримати фінансування), це вдячність нашим захисникам. Так. Держава має турбуватися про них. Допомагати. Але чому за рахунок якості освіти і справедливого, рівного для всіх вступу? Не місце проживання і не життєві обставини мають бути визначальними при вступі, а виключно знання. Підтримку можна надавати тим, хто пройшов чесну, справедливу, однакову для всіх процедуру вступу.
Про те, що пільги треба надавати не під час вступу, а в процесі підготовки до нього (безкоштовні підготовчі курси з наданням житла та стипендії, розвиток системи ЗНО, яка дозволила б складати ЗНО навіть тим, хто має захворювання, тощо) або вже після вступу (у вигляді достойних соціальних виплат, житла), експерти говорять давно і багато ("Чи потрібні пільги при вступі", DT.UA, від 9 серпня 2013 р.) Однак досі ніхто із законодавців не наважився від них відмовитися і внести відповідні зміни до законів. Більше того, нинішнього року коло пільговиків навіть розширили.
Звісно, в нашій країні складна ситуація, пов'язана з АТО. Але, очевидно, те, що ми спостерігаємо сьогодні у вступній кампанії, є наслідком відсутності єдиної державної стратегії підтримки пільговиків.