Українська освіта-2041: Школа без уроків та непотрібне ЗНО

На думку доктора філософських наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук України, ректора Київського університету імені Бориса Грінченка Віктора Огнев'юка, найближчі 25 років докорінні зміни чекають на українську освіту.

"Сучасні діти і молодь потребують гнучкої, адаптованої до можливостей, здібностей і потреб людини освітньої системи, а майбутні покоління потребуватимуть її ще більше. Поступово відбудеться подолання стереотипів школи та університету", - зазначає Огнев'юк.

Значну частину освітньої програми учні та студенти опановуватимуть в центрах, творчих об'єднаннях, беручи участь у реалізації проектів. "Відбудеться інтеграція змісту освіти, що приведе до відмови від традиційних шкільних предметів, підручників і класно-урочної системи. Зміниться роль і функції вчителя, який ставатиме освітнім провайдером, консультантом, організатором освітньої діяльності. Першочергового значення в шкільній освіті набуде розвиток емоційного інтелекту, креативності та здобуття необхідних для життя навичок", - каже професор Огнев'юк.

Додає, що вступні кампанії у нинішньому українському варіанті залишаться у минулому, натомість громадяни зможуть вільно записуватися на обрані освітні програми. "Вимога мати диплом втратить сенс, оскільки більше цінуватимуться реальні компетенції та активна участь у освітніх, дослідницьких і творчих проектах, тренінгах, бо життя реально потребує навчання упродовж життя", - акцентує ректор.

За його словами, відбудеться перехід від формальних вимог (диплом – ред.) до реального оцінювання потенціалу кожної людини. "За такого підходу ми матимемо можливість стати країною креативних особистостей", - наголошує Огнев'юк.

Про те, що в майбутньому українцям доведеться вчитися все життя, говорить і співзасновник освітньої платформи Prometheus Іван Примаченко.

"Суспільство розвивається, з'являється багато нових знань, які треба засвоювати. Люди, готові постійно вчитися, будуть більш успішними. Ціність диплому буде зменшуватися, а сертифікатів з курсів та циклів курсів - зростати. Вони показуватимуть нинішні знання людини, а не ті, які вона здобула в юності", - прогнозує освітянин.

На його думку, зміниться і система, за якої людина вступає в університет і вчиться кілька років поспіль до отримання диплому. "Зараз з'являються можливості альтернативного навчання – від майстер-класів до онлайн-курсів різних університетів світу. Людина бере собі кілька курсів і проходить їх, йде працювати, знову повертається до навчання. Мені здається, університети будуть змушені піти тим самим шляхом, надати можливість навчатися фрагментами. Процес навчання стане гнучким і модульним. розпадеться на окремі курси, які можна буде брати у зручний час, суміщаючи з роботою", - передбачає Примаченко.

Говорить експерт і про зростання популярності онлайн- та змішаної освіти. "Можна найняти найкращого викладача, записати найкращий курс і потім розповсюдити його на тисячі людей по всьому світу. Вартість освіти на одного студента буде мінімальною, багато чому можна навчатися безкоштовно. В університетах буде популярною змішана форма освіти – Prometheus вже збирається запускати такий проект у вересні. Студент вишу зможе, наприклад, вчитися за гарвардським курсом, а в університеті брати консультації і складати іспити", - говорить Примаченко.

За його словами, в Україні є шанси стати одним зі світових лідерів у переході на змішану систему навчання. Адже велика кількість вишів наразі займається імітацією навчання, і в країні криза якості освіти. За змішаного ж варіанту студенти отримають доступ до якісних курсів.

Точних прогнозів щодо популярних в майбутньому професій Примаченко робити не береться. Стверджує, кон’юнктура змінюється занадто швидко.

"Серед глобальних трендів – це автоматизація праці. Люди втрачатимуть роботу, яку можна роботизувати. Популярними залишаться професії, зав’язані на людському спілкуванні – від психотерапевта до фінансового консультанта. Розвиватиметься медична сфера. Звісно ж, професії, які дозволяють проводити роботизацію – IT, інженерія, деякі математичні і фізичні спеціальності", - каже Примаченко.

На його думку, серед українців збережеться інтерес до IT, може "вистрілити" аграрна сфера (з більшим акцентом на продуктовому IT, експорті готових послуг). "Як видно з моєї роботи, наразі чимало українців проявляють інтерес до створення власного бізнесу, цікавляться курсами з підприємництва. Це теж має зіграти", - розповідає освітянин.

Є і небезпечні тенденції. Наприклад, зараз зростає кількість магістерських програм, які дозволяють онлайн здобути, наприклад, американський диплом. Послуга платна, але для багатьох – доступна. "Потім з цими дипломами люди виїжджають працювати на захід. І чим більше таких можливостей – тим загрозливіша ситуація", - зазначає Примаченко.

Професор Пітсбургського університету, член Академічної ради Київської школи економіки Тимофій Мілованов вважає, що роль вчителя або викладача в системі освіти зміниться мало.

"Фізичний зв'язок викладача з аудиторією залишиться. Адже якщо б людина могла вчитися сама, вона б усе засвоїла з книг. Викладач повинен бути лідером, змінювати свідомість. У школах та вишах, в тому числі, має відбуватися занурення студента у певне середовище, і це важлива функція", - стверджує Мілованов.

Вважає, що за наступні 25 років між освітніми закладами посилиться конкуренція, з'являться можливості здобути спеціалізацію за півтора-два роки, або ж навчаючись виключно на вихідних. У презентації матеріалу буде більше відео та інтерактивних моментів та й сама програма зміниться докорінно.

"В майбутньому більшу увагу приділятимуть IT, вчитимуть мислити цілісно. Сподіваюся, студенти будуть менш механічно підходити до викладення своїх думок. Сьогодні в Україні вчать мислити правильно і однаково, відтворювати думки з підручників. В той час як у розвинутих країнах вчать думати самостійно і структурувати ситуації. Зараз не потрібні люди, які мислять кальковано, є запит на творчих особистостей зі своїми ідеями", - каже експерт.

За його прогнозами, бюджет на освіту буде скорочуватись з політичних причин і це зумовить кардинальні зміни в самій системі. "Оскільки економіка України, на жаль, не розвивається, і у нас постійні навантаження на бюджет, витрати будуть скорочувати. І тут, грубо кажучи, треба обирати: або скорочувати бюджет на пенсії, або на освіту. Пенсіонери голосують краще, тож вибір очевидний. Тим паче, що ліберальні сили можуть поставитися до цього лояльно, адже наразі в Україні близько 500 вишів, а якість освіти посередня. Бюджети університетів будуть скорочуватися, тож через 10-20 років їх залишиться половина. Їм вже зараз потрібно думати, як стати потрібними для ринку", - коментує Мілованов.

Наводить два сценарії. У першому за здібним студентом закріплюється певна сума, і вже він сам обирає, кому заплатити за навчання. У другому держава взагалі усувається від процесу і студент сплачує сам. "Студенти викладатимуть власні гроші, якщо будуть більш-менш впевнені в результаті. Це мотивуватиме виші до змін", - зазначає освітянин.

Популярність вищої освіти загалом в майбутньому може суттєво впасти. "Студентів забагато, а країні потрібні зварники. Студенти йдуть у виші просто весело провести час і здати кілька бездумних, скачаних з Інтернету рефератів. Деякі кажуть: краще в університет, ніж у в’язницю. Себто виші виступають в якості соціальних проектів, де тримають молодь, поки вона дозріє. Але нам треба утримувати пенсіонерів, а на це грошей немає", - акцентує Мілованов.

Каже, ситуація зміниться, коли у країні з'явиться дух підприємництва, і на це можна сподіватися. За таких умов багато людей спробують почати свій бізнес зразу після школи, адже вступ до вишу не буде єдиною надією на гідне життя. "Потрібна дерегуляція ринку, впевненість, що права власності захищені. Щоб були рольові моделі, бізнес-інкубатори, люди могли навчатися, легко проводити онлайн-платежі. От, ми відкрили інтернет-магазин, а налагодити, наприклад, доставку проблематично… Словом, чим більше буде розвиватися інфраструктура для бізнесу, тим більше підприємців з'являтиметься", - наголошує експерт.

Що ж до середньої освіти, Мілованов покладає надії на фіскальну децентралізацію. "Якщо школи будуть скинуть на місцеві бюджети, батьки вимагатимуть гарної освіти. От, батьки, наприклад, бачать, що зі школи А школяр легко вступає в університет, а зі школи Б – ні. І тут постане питання, чому друга школа отримує стільки ж грошей, скільки й перша. Почнеться конкуренція", - каже освітянин.

Президент корпорації "Гранд", керівник проектного офісу реформи освіти Володимир Співаковський активно промотує систему освіту кейсами (коли на уроці засвоюють купу знань з різних дисциплін, вивчаючи, наприклад, будову і функціонування мобільного телефону – ред.) і вважає, що саме за нею майбутнє. За його словами, в майбутньому співвідношення теорії і практики у школах буде приблизно рівною.

"Зміняться пропорції між очним і дистанційним навчанням, між обсягами знань, які треба заучувати і які треба генерувати самостійно. Зміняться джерела знань: будуть не лише підручники, а й безліч джерел з Інтернету, спеціальних освітніх платформ. Учні та їхні батьки зможуть визначати набір тих знань/умінь/компетенцій", - коментує Співаковський.

Учні та студенти будуть не засвоювати окрему професію, а здобувати знання за індивідуальною траєкторією, аби мати змогу брати участь в різних проектах. Акцент робитимуть на пов'язуванні різних фрагментів знань, поєднанні теорії і практики.

"Увагу приділятимуть інтернет-технологіям, соціальним мережам, іноземним мовам, поводженню з грошима, новим сучасним наукам, розвиваючим видам спорту", - зазначає експерт.

Система ЗНО відійде в минуле, адже задумувалася вона як спосіб протистояння корупції. Коли ж корупцію буде подолано, необхідність в ній зникне. А от філіалів Гарварду в Україні не з'явиться. "Нових університетів практично не передбачається, а шкода. Я прихильник того, щоб в Україні з'явилися філії 100 топ-університетів світу. І щоб виникла конкуренція, і щоб наша молодь побачила - як можна вчитися по-іншому, не по-нафталіновому", - акцентує освітянин.

На ринку ж праці попитом користуватимуться люди, які володіють набором знань та навичок. "Наприклад, уявіть резюме лікаря, який знає англійську, володіє комп’ютером, розбирається в юриспруденції, знає бізнес. І от, просто лікар заробляє 3-6 тис. грн. З англійською - 10 тис. Комп’ютерні технології допоможуть організувати консультування у Мережі (20-50 тис. грн). Після появи страхової медицини знання права і бізнесу допоможе відкрити власну клініку. А це вже $ 100 тис. на рік", - говорить Співаковський.

За його словами, велику частину освітнього простору займе онлайн-навчання. Також розвиватимуться інші альтернативні види освіти: хоумскулінг, екстернат, змішана та інше.