Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ВНЗ
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
27 серпня 2016 р. Всi новини

Класні війни: як батькам не платити за освіту двічі

 

Експерти радять вимагати кошторис і впевнено говорити "ні", щоб перемогти шкільні побори

"Безкоштовність" української освіти вже давно стала приводом для гострих жартів гумористичних скетч-шоу і для обурення батьків, які змушені розщедрюватися на першу вимогу адміністрацій шкіл та садочків. В середньому по регіонах України за рік школи отримують, за даними Громадського об'єднання "Батьки SOS", близько 100 грн з кожного учня на крейду, миючі засоби, папір, наочні матеріали, канцелярське приладдя, а на проведення літнього ремонту просять від 1000 грн. Потім починаються екскурсії / спектаклі, гуртки і секції при закладах, подарунки, свята. У дитячих садках збирають на кисневу пінку, уявлення і додаткові заняття з англійської, ліплення і так далі. За рік витрати сім'ї виливаються в тисячі гривень.

Батьки, вважаючи всі внески обов'язковими, глибоко помиляються, і схема добровільно-примусового відбирання грошей існує тільки завдяки цій омані. Мало хто знає, наприклад, що подарунки педагогам – справа добровільна, кожен здає на букети і цукерки, скільки вважає за потрібне або не здає взагалі. "1 вересня батьківський комітет з адміністрацією вирішують, скільки грошей збиратимуть в фонд школи, класні керівники озвучують батькам на зборах результат. І це в той час, як кожен керівник навчального закладу, кожен учитель підписується, що ознайомлений з наказом про заборону збору готівкових коштів в школах, – каже про порушення активістка об'єднання Олена Парфьонова. - У столиці лише 20% шкіл хоч якось легалізували надходження таких сум через благодійні фонди або громадські об'єднання. Адже якщо внески благодійні, то сума певною бути не може, а значить, не всі батьки покірно здадуть стільки, скільки їм веліли". Загальна для всіх закладів проблема, за словами Парфьонової, – обіг готівкових коштів, заборонений законом, відсутність контролю за їх використанням і звітності перед громадськістю. Як правило, якщо окремі батьки починають цікавитися витратами, виникає конфлікт. Керівництво українських садочків та шкіл чомусь тлумачить свої обов'язки і права невірно, перекладаючи на батьків матеріальне забезпечення навчального процесу, вважає Олена Бондаренко, співзасновник об'єднання. Кожна організація складає бюджет на наступний рік, школи і дитсадки зобов'язані також надавати райуправління освіти списки потреб. "Але директори і завідувачі не закладають в ці документи нічого, крім "комуналки" і зарплати персоналу, тобто навіть не намагаються отримати кошти від тих, хто за законом має їх надати, а спочатку розраховують на дофінансування батьками", – пояснює вона. Тому тільки самі батьки можуть і зобов'язані регулювати обсяги грошових внесків і стежити, щоб вони витрачалися за призначенням.

ПО ЗАКОНУ: ВСЕ ПО АКТАХ І БЕЗНАЛУ

Наталія Слободянюк – автор електронного довідника для батьків "Благодійність в освіті – у законному руслі", щільно вивчивши десятки законодавчих документів, вивела головні правила справедливого і прозорого збору грошей з батьків. Щоб звернутися до потенційних благодійників за допомогою, заклад чи управління освіти має опублікувати список потреб під фінансування і чітко вказати коло осіб, на користь яких це піде (діти, співробітники). Точка зору, що для всіх батьків благодійні внески є обов'язковими і повинні бути однаковими за розміром, вкрай помилкова. Якщо, маючи на увазі внесок, вам кажуть про заборгованість, дозволяють внести частину суми, в залежності від внесення грошей беруть дитину в групу/клас або не приймають, всім цим порушуються ваші конституційні права на володіння майном, права на добровільність благодійного внеску і доступність, безоплатність освіти в державних і комунальних закладах. Кожен має право вносити гроші або ігнорувати заклик, виходячи зі своїх можливостей і бажань. Якщо батьківський комітет на зборах (в присутності більш ніж половини колективу) шляхом голосування прийняв рішення, його фіксують в протоколі, але не забувають: будь-які рішення щодо фінансової допомоги школі-садку мають характер пропозиції, агітації, оскільки комітети і піклувальні ради не мають права збирати і розподіляти кошти інших батьків.

    Все, що даруємо школі, має йти через бухоблік з передачею по акту.

ПЕРЕДАЧА. Кожному благодійнику покладена квитанція, внесок повинен пройти бухгалтерський облік. Гроші можна вносити 4-ма способами: на реєстраційний рахунок закладу в Держказначействі (номер можна дізнатися в адміністрації, бухгалтерії), в касу школи (дадуть квитанцію з печаткою), представнику батьківського комітету, у якого є письмовий договір з закладом або управлінням освіти про публічний збор внесків або на банківський рахунок благодійного фонду, якому довіряєте. Якщо допомагаєте матеріалами, наполягайте, щоб їх теж пропустили через бухоблік. Спочатку батьківський комітет повинен самоорганізуватися і скласти договір про спільну діяльність, прописавши умови збору грошей. Без нього весь захід буде вважатися неврегульованим законом, а батько, який збирає гроші, буде робити це без правових підстав. Потім спеціальна комісія, створена наказом школи або садка (або управління – того, кому підпорядковується бухгалтерія) приймає товар. Цінні і малоцінні речі – це ті, що стоять більше 2500 грн і використовуються більше одного року. Щоб передати школі таку покупку, тимчасова комісія оформляє акт приймання-передачі та присвоює їй інвентарний номер (невеликі дрібниці теж проходять за актом, але без інвентаризації).

ЕКСПЕРИМЕНТ "СЕГОДНЯ"

Цього літа ми несподівано скасували "добровільні" внески в одному з садочків. У травні редакції стало відомо, що в одному з райцентрів Київської області при прийомі дітей в садок завідувачі просять здати вступний внесок від 500 до 1 тис. грн. "Коли мені вручили ручку і продиктували заяву на кшталт "Прошу прийняти мій благодійний внесок на рахунок районного управління освіти", я запитала у завідуючої, що буде, якщо я не здам гроші або заплачу менше? Мою дитину що, не приймуть в групу?"- розповідає мама трирічки Марина Фролова (ім'я змінено. – Ред.). Та відповіла: "А ви не можете не заплатити, цей внесок обов'язковий, затверджений на засіданні міськвиконкому". Тоді читачка звернулася з офіційним запитом в мерію міста через сайт dostup.pravda.com.ua і незабаром отримала документи, які нібито підтверджували, що внесок узаконений місцевою владою. Але оскільки їх зміст виглядав абсурдно, вона задумалася: чи можна в даному випадку посилатися на документ, прийнятий в 2009 році, яким дозволялося брати з батьків гроші на оплату праці виховательок додаткових літніх груп одного конкретного садка (навіть не всіх міських)? Здобуті документи з оформленим журналістським запитом вирушили спочатку до Міністерства освіти, потім – в Київську обласну держадміністрацію. Через кілька днів обласне управління освіти надіслало чітку відповідь: зміст документів не піддається жодній критиці, примусові вступні внески незаконні, і місцевій владі рекомендується виправити ситуацію найближчим часом. Розібратися виявилося неважко: знадобилися лише електронна пошта та тижнів півтора часу. Правда, навряд чи влада розповіла дитячим садкам про вердикт: через місяць завідувачі інших садів все ще вимагали внески.

Приклад листа-заяви вчителю:

Шановна ..., ми не можемо передати вам гроші на закупівлю робочого зошита з фізики з наступних причин:

1. Прийом готівкових коштів від батьків, учнів працівниками навчального закладу заборонений (розпорядження КМУ від 19.08.09 р. №1007-р "Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери");

2. Оскільки зошит не оплачений за рахунок бюджетних коштів, допускаємо, що він не є обов’язковим — тому перед тим, як придбати його, ми хотіли б впевнитися в доцільності цього, наприклад, під час батьківських зборів;

3. Якщо зошит є додатковим засобом навчання, тоді його продаж закладом є платною послугою — отже на веб-сайті та дошці об`яв закладу повинна висвітлюватися інформація про таку послугу та її вартість (постанова КМУ від 27.08.10 р. №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами…, що належать до державної і комунальної форми власності", наказ МОН № 949 від 14.10.2010 р "Деякі питання виконання положень постанови КМУ від 27.08.10 р №796…");

4. Якщо зошит дійсно необхідний, пропонуємо затвердити послугу з його продажу в закладі відповідним наказом або надати нам інформацію: назва, автор зошиту, видавництво — можливо, ми зможемо придбати його без допомоги закладу.

Якщо з якихось причин ми не зможемо придбати зошит, просимо врахувати це при плануванні уроків, щоби відсутність зошиту в доньки не відбилася на якості отриманих знань, навичок.

ВИМАГАЄМО КОШТОРИС І ПОЯСНЕННЯ ДО НЬОГО

Батькам не можна забувати, що освіта в Україні безкоштовна – це написано в ст. 53 Конституції України. "Не повинно бути ніяких образ, збурень, претензій ("Я плачу, а чому Іванов не платить ?!"), конфліктів, якщо хтось із батьків не вважає за потрібне поповнювати шкільні фонди. Всі гроші, які батьки несуть в школу, – виключно право, але не обов'язок", – підкреслює Олена Парфьонова. Спокійно поясніть на батьківських зборах своє небажання брати участь фінансово, запропонуйте допомогти на суботнику або принести щось корисне в клас (здавши за актом прийому-передачі і поставивши на баланс школи). Якщо ж виникає тиск з боку вчителя, переносите розмову в кабінет директора школи, райуправління освіти. Не допомагає – тоді заяву в поліцію про вимагання. "Як показала практика, сила соцмереж в боротьбі з такими явищами безмежна, конфлікти потрібно розголошувати. Але при цьому не підключайте емоції – тільки упор на закон, нічого особистого", – радить вона.

РЕМОНТ. "Перш ніж здавати гроші на заміну вікон, дізнайтеся, які роботи заплановані в вашому закладі. Цілком можливо, що це мають намір зробити за держрахунок. Буває, в школі тільки-тільки задраїли дах, а бюджет знову планує виділяти на неї гроші: так часто буває, тому що ремонти і покупки меблів/техніки за батьківські гроші найчастіше не враховуються документально, і не дивно, що держава збирається вкладати гроші в те , що вже раз оплачено", – каже активістка. Уточнити Держплану на ремонт конкретної школи чи садочка можна, зробивши запит керівництву управління освіти міста або району. У столиці ця інформація доступна на сайті департаменту освіти: там на карті позначено, де які роботи плануються і в яку суму обійдуться. Перш ніж скидатися на поточні ремонти в класах або мчати вставляти розбите скло, поцікавтеся, чи входить в штат працівник, в чиї обов'язки входить виконання дрібної лагодження. За ремонти повністю відповідають управління освіти або керівництво закладу, якщо у нього окрема бухгалтерія, а всі поточні і капітальні ремонти – на плечах державного і місцевого бюджетів, фонду власних надходжень (зароблені кошти). Але якщо вам хочеться внести гроші на ремонт – тільки через БФ і письмову згоду директора, начальника управління освіти з подальшим оформленням акту прийому-передачі. І не забудьте вказати мету внесення суми – так можна буде її проконтролювати. Якщо батьки фарбують дитячий майданчик або підлогу в класі безкоштовно, ці зусилля все одно проходять через акт прийому-передачі за наказом управління освіти з перерахуванням всіх, хто брав участь.

НА ЗОШИТИ. Купівля додаткових навчальних матеріалів в школі стала давно справою буденною, причому без врахування думки батьків. Все відбувається приблизно так: дитина приходить додому і повідомляє мамі, що потрібно 20-30 грн на зошит. Розмови про додаткові навчальні матеріали адміністрацією шкіл велися, за словами Олени Парфьонової, вже з кінця травня, але багато батьків аргументовано відмовлялися їх оплачувати. "Звичайно, ми розуміємо, що це може відбитися на наших відносинах з вчителями і адміністрацією. Однак у нас великі сумніви в необхідності цих допматеріалов, і спосіб закупівлі, який нам пропонують в школах, незаконний", – пояснює свою позицію вона. "Оскільки всі ці навчальні матеріали додаткові і купуються за гроші батьків, їх згодою потрібно заручатися до збору грошей, – міркує Наталія Слободянюк. - Одного разу ми вирішили пояснити це директрисі письмово". Наталя каже, що це лише початок роботи, і збирається вимагати публікації на дошках оголошень шкіл і їх сайтах списків зошитів-методичок, рекомендованих або затверджених для закупівлі педагогами. "В результаті директор запросила мене на розмову, – розповідає мама школярки. - Правда, вона, на жаль, йшла не про способи зробити закупівлю зошитів прозорою і законною, ефективною та зручною, а про те, що я – порушник шкільного спокою. Адже директор від мене вперше почула про те, що покупка зошитів повинна відбуватися за іншою схемою". Після такої реакції адміністрації Наталія направила лист офіційно в управління освіти, однак відповіді навіть через місяць не отримала.

ЗНАДОБИТЬСЯ. Розібратися, що із запропонованого вчителем до придбання дійсно потрібно, батьку непросто. Адже, наприклад, в початковій школі сліпе підпорядкування учительським ініціативам нерідко завдає шкоди – саме через такі додаткові матеріали на малюків звалюється зайве навантаження, і це в той час, як домашні завдання для них взагалі заборонені. А в старших класах куплені зошити нерідко перетворюються в макулатуру. "Купили синові зошит з фізики: ніякої зайвої писанини, тільки вставляй отримані на дослідах значення – зручно! Проблема в тому, що ці досліди ніхто так і не проводив", – скаржиться батько 9-класника Олег Маляренко. Так що нехай педагог попрацювати пояснити необхідність покупки саме цього допматеріалу, доведе, що він стане настільним посібником. "Дійсно, є сенс здавати гроші лише на забезпечення безпеки і розвитку дитини, до чого у держави руки поки не дійшли. Наприклад, на установку тривожних кнопок (в Києві з цього року всі школи обладнуються за держрахунок), відеоспостереження по периметру школи або навіть в кожному класі", – впевнена Парфьонова.

НОВИЙ ПІДХІД. Директор столичної школи №148 Сергій Горбачов вирішив створити нову процедуру пошуку грошей на шкільні потреби. "Я не раз чув закиди, що керівники шкіл нерішучі у відстоюванні прав на належне фінансування з бюджету. Але точно знаю, що багато колег неодноразово письмово зверталися до органів управління освіти з листами-запитами. Іноді нам відповідають, ще рідше задовольняють потреби. Вважаю, настав час шукати нові форми вирішення цих проблем", – пояснює він. На початку літа він провів у школі нараду і оголосив про підготовку Запиту на фінансування школи на 2017-2020 рр., запропонувавши вчителям і батькам учнів подавати свої пропозиції за встановленою формою. "Щоб просити грошей, потрібно вказати, на що. Багато вчителів вже повідомили про свої потреби, правда, багато потребує уточнень – навіщо потрібно запитане, як його застосовувати, скільки коштує? Зараз я їх координую між собою, а на загальному обговоренні з'явиться узагальнене бачення того, що потрібно для розвитку школи. Такий прозорий інструмент для з'ясування реальних потреб школи", – пояснює Горбачов.

Нерідко батьки і держбюджет оплачують одну і ту ж заміну вікон.

 

  

За матеріалами: Сегодня