Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ВНЗ
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
18 січня 2017 р. Всi новини

Освіта за кордоном: в Південній Кореї багато вчать напам'ять і бояться прогулювати

 

 

Південна Корея в багатьох рейтингах значиться, як країна з однією з найбільш просунутих систем освіти.

Наші ж співвітчизники характеризують її, як чітку і прозору, але черству і беззастережну: корейці вчать молодь, в деяких випадках припиняючи їх особисту думка і бачення, а ближче до закінчення школи вимагають особливого креативу і завзяття вперед. "Сегодня" дізналася у українців, які проживають в Кореї, як вчаться в тутешніх школах і з яким багажем знань випускається учень, а також, як йому вступити до вузу і яких правил він повинен неухильно дотримуватися при навчанні.

Корея – країна школярів-зубрил: учні багато заучують напам'ять. Абітурієнт може не вступити до вузу навіть через невідвідування школи без поважної причини, а будучи студентом, повинен просувати свої публікації без "кумівства
".

ШКІЛЬНИЙ ДОСВІД — НАЗАВЖДИ

Як тільки підходить час вступу до школи, все виховання, яке було до цього (м'яке і з потурання), змінюється жорсткістю і суворістю. Причому відбувається це якось в один момент. "Поведінка батьків змінюється різко і кардинально, хоча ще з дитинства дитину про це попереджають словами "ось підеш до школи, тоді..." – розповідає Наталія Семенчук, яка два роки проживала в Кореї. – Буквально з першого дня в школі створюється враження, що дітям нічого не можна, і починається "армійська дисципліна". Я була дуже здивована, але мої друзі-корейці пояснюють, що так тільки здається з боку". В цей же час у батьків з'являється ще один обов'язок: виховання у чада правильного ставлення до праці, поваги до старших і взаємодопомоги. І це не прості слова: "Діти беззастережно приймають на себе роль дорослих: вони повинні і в школі вчитися, і домашні завдання виконати, і частину справ по дому зробити", – пояснює Наталя.

ЗАУЧУВАННЯ. Уроки в школах дуже напружені: відповідають практично всі учні. У багатьох школах є групи продовженого дня, де діти заучують напам'ять тексти, вірші, формули, а ті, хто не зрозумів, отримують консультації. "Багато вчать напам'ять, і в разі лікарняного зобов'язані наздогнати пропущене (в тому числі напам'ять), - говорить українка. - Причому вчити потрібно на совість: звичайна практика в школі, що завчене запитають через 3-10 або навіть 20 уроків. Поняття у них таке, що якщо матеріал засвоєний і підкріплений завченим текстом, то це забути неможливо".

У школі вчаться 12 років, кілька разів на рік складається рейтинг кращих учнів. Особливо важливо бути в перших рядах ближче до закінчення школи: це майже гарантія вступу до вузу. Батьки стежать за рейтингом, і якщо їх турбує успішність, віддають дітей в спеціальні навчальні заклади - "хавкони", де вони підтягують знання.

Важливою особливістю шкіл Південної Кореї, в порівнянні, наприклад, з українськими, є те, що дівчатка і хлопчики вчаться в різних закладах, а класи налічують до півсотні дітей. "Для мене загадка, як підтримують дисципліну в таких класах. Але корейські сім'ї не бачать проблеми. За їхніми словами, авторитет учителя незаперечний, а дітей серйозно карають", - говорить Наталя.

КУДИ ПІДУТЬ ВЧИТИСЯ, ЗНАЮТЬ ЗАЗДАЛЕГІДЬ

Вузи в Кореї є державні (безкоштовні) і приватні (платні). Щоб вступити після школи до університету, промисловий, професійний, технічний, педагогічний коледж або коледж дистанційного навчання, корейські абітурієнти повинні обов'язково не тільки здати визначені навчальним закладом іспити, а й надати запитувану інформацію про попереднє навчання. "В одному вузі можуть попросити особисту справу, до уваги беруться всі досягнення колишнього школяра. Такими можуть бути постійні перші місця в шкільних рейтингах, особливі заслуги по місту (типу наших олімпіад) і спортивні досягнення, – говорить Наталія Семенчук. – Кожен вуз має різні вимоги, в залежності від форми власності. Є такі, де потрібні результати держіспиту з математики або потрібно скласти іспит з написанням викладу".

Кожен вуз висуває свої вимоги до вступника.

Вступити в державний вуз досить складно. Але зазвичай до 7-8 класу і учень, і його сім'я знають, куди буде вступати дитина, і у них є час накопичити оплату за рік навчання (від $ 2 до $ 6 тис. За семестр, найдешевший - гуманітарний факультет, найдорожчий - медичний)". Платити можуть не так багато сімей: маючи двох-трьох дітей, не просто давати всім освіту при середній зарплаті приблизно $ 2500-3500.

У самому навчанні студенти вольностей собі не дозволяють. По-перше, від цього залежить, чи захоче в майбутньому мати з ними справу роботодавець, а по-друге, це ганьба, якщо студента відраховують або якщо він не може сказати, що він один з кращих.

new_image_281

Розсаджують по одному. Списувати на заняттях не можна.

УСПІХ: СТАВКА НА ЗАКОРДОН

У процесі навчання у вузі велика увага приділяється тому, наскільки цілеспрямований студент. Визнання повинно бути на дуже високому рівні: він просто не може бути відмінником, якщо не займається розробками або інший науковою діяльністю, і не вийшов за рамки навчального закладу, міста і країни. "Студент повинен домогтися публікацій як мінімум в міжнародних виданнях, – каже Наталя. – Досягнення нижче не котируються. Все через те, що в країні є "кумівство" із серії: "Я твоєму синові статтю опублікую, а ти мою племіннику контракт на поставку таких-то матеріалів підпишеш". А міжнародний рівень це присікає".

Роботодавці заздалегідь придивляються до вузів, які "кують кадри" по їх спеціальності. У деяких випадках корпорації готові навіть оплачувати навчання обраним студентам, а ті підписують контракт, зобов'язуючись після закінчення вузу відпрацювати в цій компанії обумовлений термін без права звільнитися (зарплату такому працівникові платять).

 

 

 

За матеріалами: Сегодня.ua