Післямова до педагогічного форуму - початкова школа

18 січня 2017 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся Київський педагогічний форум «Нова початкова школа – простір освітніх можливостей». Учасниками заходу стали вчителі початкових класів, директори загальноосвітніх навчальних закладів та їхні заступники, методисти з Києва, Черкас, Кривого Рогу. Серед учасників форуму, котрі влаштували виставку інновацій у початковій школі, був і Український інститут нормативної інформації. Експонувалися інформаційні продукти торгової марки «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр»: електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо», проект «Читання», журнали, окремі друковані брошури, наочність, рекламні матеріали.

За результатами виставки хотілося б висловити кілька думок, які окреслюють як проблеми шкільної освіти загалом, так і сьогоднішні турботи педагогів зокрема. Вочевидь, вони доповнять «палітру» питань, що мають бути взяті до уваги у ході реформування.

Керівник проекту Юрій Зражевський надає роз’яснення учасникам форуму

1. Вразила велика кількість учасників форуму та їхня зацікавлена активність. Відчувалося, що педагогічні працівники, особливо вчителі початкових класів, проявляють ініціативу та інтерес до всього нового, що безпосередньо стосується навчального процесу. Причому в учителів старшого віку цей інтерес виявився навіть більшим, ніж у колег молодшого віку. Можливо, до цього спонукав учительський досвід.

Учителі початкової школи – особлива категорія педагогів. Саме з ними діти починають освітній шлях, саме на них лягає відповідальність за все, що можна позначити як «навчити вчитися». Вчителі початкової є першими представниками школи у спілкуванні з дітьми і батьками. Отже, як ніхто, відчувають їхні надії і потреби на порозі довгого шкільного марафону.

Водночас ці ж учителі першими усвідомлюють еволюційні зміни у дітей, їхніх батьків, які спричинені суспільними трансформаціями. Тому і змушені першими на них реагувати. Все це підштовхує до активності та ініціативи в пошуку нового. Можна стверджувати, що вчителі «голодні», потребують рішень нагальних  проблем. Хто ж має виробляти такі рішення? На поставлене запитання напрошується відповідь – органи управління освітою.

2. Розглянемо детальніше. Довіру вчительської спільноти до освітянського управління слід завойовувати тим, що багато питань сьогодні необхідно вирішувати терміново. Не варто очікувати прийняття законів, підготовки нових стандартів, перегляду навчальних програм, запровадження нового терміну навчання в школі тощо – все це довготривалі дії. Нині існують питання меншої ваги, «приземлені», невідкладні, які мають вирішуватися силами МОН та місцевих органів управління без зволікання, і не потребують фінансових витрат. Це прямий функціональний обов’язок названих органів і його виконання одразу стане відчутним для кожного вчителя. Послідовне вирішення означених проблем стане добрим стимулом і поштовхом до подальших змін.

У кулуарних бесідах учителі свідчать про інше. Багато з них не отримують дієвої допомоги керівної ланки, скаржаться на  відсутність системної і предметної участі управлінців у вирішенні їхніх проблем. Складається враження, що система управління не виконує свої функції — «провисає», залишаючи вчителів самостійно боротися і виживати. Багато з них з часом втрачає віру і зупиняється.

Короткі дебати біля мікрофона продемонстрували намагання вчителів висловити наболіле, обмінятися досвідом, дізнатися більше. Відчувалося, що це і є найголовніше для них. Але на всі виступи не вистачило часу, що можна зауважити організаторам  форуму.

3. На допомогу школі, початковій зокрема, поспішають підприємницькі структури, інститути, громадські організації. На форумі були виставлені досить цікаві і новітні розробки, які свідчать про активний поступ у пошуку нових засобів, форм і методів роботи. З представленого нами вчителів особливо зацікавила електронна база даних літературних творів, які вивчаються за оновленим курсом «Літературне читання» (2 – 4 класи).

Спостереження за ходом виставки навело на думку про наявність величезного потенціалу в підприємців для вирішення освітянських завдань. Їхні експонати здивували різноманіттям, якістю, актуальністю і потребою. Це свідчить про реальну спроможність помічників бути «агентами змін», про яких говорила міністр Л. Гриневич. Ось чому вчителі так ретельно і уважно придивлялися до всього нового.

Залишається висловити побажання на адресу МОН, місцевих органів управління освітою щодо налагодження ефективного і взаємовигідного державно-підприємницького співробітництва, спільного створення реальних і дієвих інструментів просування реформ. Всяка консервація такого співробітництва, страх перед новим ведуть до втрати можливостей і віддаляє реальні результати освітянських змін. З боку підприємців відчувається готовність до здійснення конкретних кроків для досягнення спільної мети.

Як показав форум, учителі відкриті й прагнуть до змін. Потреба в широких заходах з комунікації вчительського корпусу, обміну досвідом, колективного формулювання проблем, активізації роботи органів управління, просування змін тощо надзвичайно велика. Важливо лише, щоб такі форуми набували максимально ділового робочого характеру і не були черговими формальними заходами для адміністративної звітності.

 Юрій Зражевський, керівник проекту «Інформаційне
забезпечення загальноосвітнього навчального закладу»