Бельгія показує приклад у розвитку інклюзивної освіти

У Бельгії більшість дітей з інвалідністю не потрапляють в інтернати, як в Україні.

Особистий вчитель, безкоштовні індивідуальні заняття і навіть курси акторської майстерності. І все це в звичайній школі для незвичайних учнів. У Бельгії більшість дітей з інвалідністю не потрапляють в інтернати, як в Україні. А вчаться і живуть повноцінним життям. Причому створити такі умови там змогли всього за два роки.

Один вчитель біля дошки, інший за партою. У шестикласника Луки дисфазія – захворювання головного мозку. Хлопчикові складно не тільки математичні задачки вирішувати, чи складати пропозиції, але і просто сприймати інформацію на слух.

Про діагноз сина Ірина дізналася, коли той пішов у другий клас. Керівництво школи дало хлопцеві шанс, і Лука залишився вчитися разом зі звичайними дітьми.

У восьмирічної Насті синдром Дауна. Дівчинка майже не розмовляє. Зараз Настя ходить в садок, в інклюзивну групу для дітей з інвалідністю. Віддавати дочку в інтернат мати не хоче. А в звичайну школу не беруть.

У Міносвіти розповідають, скарги на небажання шкіл створювати спецкласи отримують регулярно. І самі нарікають на саботаж місцевих чиновників.

В Україні лише півтори тисячі шкіл створили спецкласи для дітей з інвалідністю. Але потребують в рази більше.

У цій бельгійській школі є курс акторської майстерності і уроки джазової музики. Разом зі звичайними учнями, заняття відвідує 17-річний Елесіо. У хлопця синдром дефіциту уваги.

Катрін викладає в школі 20 років. Каже, з появою незвичайних дітей, інші стали добрішими.

Зараз 95% дітей з інвалідністю ходять у звичайні бельгійські школи. Такого результату вдалося досягти за два роки. А в Україні закон про інклюзивну освіту був прийнятий 5 років тому. Але лише з цього року в школах з'являться асистенти вчителів.