Альтернативне навчання: що таке хоумскулінг

Учитель підлаштовується під інтереси дитини, а тільки потім під держпрограму, не залякує оцінками, учень має час на відпочинок і заняття в гуртках

Популярність хоумскулінгу набирає обертів. Причому якщо раніше говорили тільки про дітей – мовляв, навантаження з непотрібних предметів непосильне, а портфель непідйомний, – то зараз заговорили і про те, що батькам потрібен відпочинок від традиційної школи. Ремонти і побори не закінчуються, незважаючи на реформи, з учителями все складніше знаходити діалог, та й відсижування дітьми 8 годин в школі, щоб потім наймати репетиторів для підготовки до вузу, багатьох не влаштовує. Особливо це стосується великих міст – де населення більше охоплено соціальними контактами і наявністю різних форм навчання, а повага до вчителів знижена. Так, в травні цього року на замовлення громадської організації "Освіторія" компанією GfK Ukraine було проведено опитування щодо довіри до вчителів. Виявилося, що в містах, де більше півмільйона населення, тільки 66% учасників опитування вважають професію вчителя важливою, а в Києві і того менше – таких всього 56%.

Батьки забирають дітей зі шкіл і визначають їх на заочне, дистанційне і т. д. навчання, а соціалізацію намагаються надолужити кружками, секціями. Як правило, перші півроку-рік триває ейфорія. Але потім настає розуміння: все-таки навчальному процесу потрібна більш серйозна організація.

НАВЧАННЯ ВДОМА: САМ СОБІ ДИРЕКТОР І ВЧИТЕЛЬ

Простіше батькам, у кого діти навчені самоорганізації. "Форма дистанційного навчання затребувана, особливо для мотивованих старшокласників", – вважає вчитель-методист, кандидат педагогічних наук Олена Князєва. Добре, коли мама або тато вміють правильно вибудувати роботу дитини: знайти і підготувати в потрібній послідовності онлайн курси, відеоуроки, роботу з репетиторами, а дитина готова активно включитися в процес. Але для цього батько повинен бути готовий стати директором, вчителем і наставником, а найчастіше у старшого покоління, вимушеного працювати, немає можливості присвятити себе забезпеченню домашнього навчання. Тоді і починаються пошуки альтернативи.

Для багатьох очевидно: об'єднавши зусилля з такими ж однодумцями, можна домогтися більшого. І соцмережі напередодні нового навчального року рясніють оголошеннями: "Шукаю тих, хто бажає об'єднати дітей 7-8 років для вивчення математики, української та англійської", "5 клас: шукаю заочників для підготовки до здачі контрольних" і т. д.

"Коли я забрала свою дочку зі школи в 6-му класі, то півроку просто відпочивала! Аня намагалася сама готуватися до здачі контрольних, а я знаходила цікаві фільми з історії, "цікавої науки", і вечорами ми їх дивилися, – розповідає киянка Ірина Ільченко. – Але потім я зрозуміла: ігри та соцмережі стали затягувати дитину все більше, а інтересу до навчання – все менше. При цьому в школу повертатися ми вже не хотіли і не могли. я почала шукати батьків з такими ж проблемами, і сьогодні в нашому класі вже п'ять осіб. Ми наймаємо репетиторів, самі в ступаємо по черзі в ролі вчителів. Заняття проводимо по черзі будинку".

ШКОЛА ЯК СІМЕЙНИЙ ПРОСТІР

Але є і такі, хто підходить до питання глобально і створює цілі школи на кілька паралелей. "Рік тому ми з однодумцями створили альтернативну школу КІТЕРРА. Вийшов сімейний простір з надихаючими вчителями і непосидючими організаторами", – розповідає засновниця сімейного центру навчання, вчитель англійської мови, дитяча письменниця і блогер Аліна Туз з Києва. У минулому навчальному році в КІТЕРРІ навчалося 35 дітей (6-8 клас) 5 днів на тиждень з 9:30 до 15:00. Уроки тривали по 1,5 години, вчителі давали знання за власними розробками і орієнтувалися в першу чергу на дітей, і тільки потім – на державний стандарт.

Ця школа - некомерційний проект з відкритим бюджетом: витрати на оренду приміщень, викладачів і ведення господарства розподіляються порівну. Природно, атестуються і отримують табелі діти в іншій школі - з заочною формою навчання, а сімейний центр допомагає їм готуватися до контрольних робіт і супроводжує при захисті.

"Як в будь-якому починанні, нам було непросто, – розповідає Аліна. – Перші 2 місяці ми взагалі з'ясовували, для чого зібралися, засвоювали такі прості істини – не можна битися і лаятися. Довелося попрощатися з агресивними дітьми (у нас і в правилах це прописано). Ішли і вчителі: одна мама спробувала себе в цій ролі, але зрозуміла, що це не її, пішла молоденька викладачка, яка не вміла тримати дисципліну в класі. Але більше у нас перемог. Ми пишаємося таким, що відбувся колективом, інтересом до навчання і відмінними атестаціями в заочній школі. З а цей рік і дорослі "виросли" і постійно удосконалюються – відвідують тьюторські курси, розробляють нові методики тощо."

ПЕРЕД ТИМ, ЯК ЗРОБИТИ КРОК

"Є діти, для яких система домашнього навчання – справжній вихід. Але не факт, що багатьом потрібно на неї переходити. Можливо, якщо не склалося навчання в одній школі, то в інший буде вдаліший досвід. Навіть при сьогоднішній недосконалій класно-урочній системі, є вчителі, які застосовують індивідуальний підхід, різні методики. Варто враховувати і те, що хоумскулінг сьогодні – популярна течія. І знайдеться певна категорія педагогів, які захочуть на цьому заробити, і не всі з них – професіонали", – вважає директор НВК 141" Про РТ "міста Києва Юрій Кінько.