Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ВНЗ
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
15 грудня 2017 р. Всi новини

В Європі поставили крапку в скандалі про освіту

 

Венеціанська комісія хвалить за підтримку української мови, але вимагає відстрочки закону

Міжнародний скандал навколо нового українського закону "Про освіту" підійшов до фіналу - Європейська комісія за демократію через право (так звана Венеціанська комісія) оприлюднила свій висновок щодо документа. "Сегодня" проаналізувала пропозиції комісії і з'ясувала, що буде далі.

Скандал

Верховна Рада ухвалила освітній закон на початку вересня. Крім розширення самоврядування в навчальних закладах і 12-річного навчання в школах, в документі прописані мовні нововведення для представників нацменшин в Україні. Так, в дошкільних закладах і початковій школі вони вчитимуться паралельно рідною і державною мовами. Представники корінних народів зможуть використовувати такий план навчання і в середній школі. Однак вивчення їхньої мови в останніх класах буде виведено в окремий предмет.

Документ викликав гостру реакцію у сусідніх держав. Першою стурбованість висловила Румунія, а пізніше Молдова запропонувала відмовитися нам від нововведення. Найжорсткішу позицію зайняла Угорщина – міністр закордонних справ країни Петер Сійярто назвав мовні нововведення "ножем в спину". Угорська сторона пообіцяла блокувати подальше зближення України з ЄС і НАТО, а також ініціювати перегляд Угоди про асоціацію.

Однак голова українського МЗС Павло Клімкін парирував, що це внутрішнє питання України і Київ не сприймає ультиматумів. Він також уточнив, що закон відправлений на перевірку до Венеціанської комісії.

Висновки комісії

Днями "венеціанка" опублікувала свої висновки за конфліктним документом. Члени комісії похвалили посилення позицій державної мови в Україні. При цьому запропонували збільшити перехідний період для нацменшин. Нагадаємо, вивчення предметів двома мовами для тих, хто почав вчитися до 1 вересня 2018-го, за законом відкладається на 2020 рік. Крім того, у Венеціанської комісії залишилися незадоволені неточністю формулювань в законі.

    "Поняття "поряд з офіційною мовою" може бути реалізовано по-різному. Чи буде дошкільна і початкова освіта переважно мовою меншини? Якою мірою навчання буде двомовним? Який відсоток уроків буде державною мовою і який відсоток мовою меншини?" – зазначається в резолюції комісії.

При цьому президент комісії Джанні Букіккіо зазначив, що закон не остаточний: "Це дорожня карта, і все залежить тепер від її імплементації. Я бачу готовність української сторони вносити ці зміни".

У комісії також зазначили, що новий закон забезпечує правову основу для викладання на офіційних мовах ЄС, але не пропонує рішень для інших мов.

    "Зокрема, для російської, який є найчастіше використовуваною недержавною мовою. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко пояснити, і це викликає питання про можливу дискримінацію", – йдеться в резюме "венеціанки".

У свою чергу голова українського МЗС Павло Клімкін підтримав висновок комісії, додавши, що в подальшому Україна працюватиме над реалізацією пропозицій. А спікер ВР Андрій Парубій підкреслив, що жодних змін до статті про мову освіти парламент не вноситиме: "У мене була розмова з представниками Венеціанської комісії, і ми дійшли згоди, що стаття залишиться в нинішній редакції".

"До цього питання ще повернемося"

Політексперт Руслан Бортник звертає увагу, що це один з найоднозначніших висновків комісії з українських питань.

    "Для прикладу можна згадати висновки щодо закону "Про засади мовної політики", який діє сьогодні. Там все максимально розмито. Тут же нам чітко сказали, що статтю потрібно переглянути. А потім ще й тему російської мови додали, яка взагалі не стояла на порядку дня, – каже Бортник. – На мій погляд, до 2019 року змін до освітнього закону чекати не варто – нардепи бояться втратити частину електорату. А ось після виборів, можливо, якісь зміни і будуть".

Експерт-міжнародник Андрій Бузаров також схиляється до думки, що поки Рада не вживатиме жодних дій.

    "По-перше, висновки Венеціанської комісії носять насамперед рекомендаційний характер і вони не можуть чогось вимагати від України. По-друге, ці питання складно віднести до принципових для українських політиків. Але підкреслю, що рано чи пізно українській державі до вирішення цього питання необхідно буде повернутися. Я нагадаю, що вступ до Європейського Союзу йде через так званий Копенгагенський критерій. І одним з них є вирішення питання національних меншин, яке у нас сьогодні не вирішене", – резюмує Бузаров.

 

За матеріалами: Сегодня