Населення достатньо високо оцінює можливості ЗНО

Система вступу до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) підтримується переважною більшістю населення України, причому ця підтримка з роками зростає.


Про це свідчить загальнонаціональне опитування, проведене 24 березня-5 квітня 2011 року Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва за підтримки Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянсу USETI).

За даними Фонду, у грудні 2008 року систему ЗНО підтримували 42% населення (не підтримували 34%), а у березні 2011 року – 46% (не підтримують 30%).

У "цільовій" групі – тих, чиї діти, діти рідних та близьких, чи вони самі, вступали до ВНЗ за результатами ЗНО, тобто безпосередньо стикалися з новою системою вступу – підтримка нової системи вступу до ВНЗ істотно вища: підтримують нову систему 55%, не підтримують – 30%.

Ставлення до вступу у ВНЗ за результатами ЗНО істотно залежить і від успішності вступу. Серед тих, чиї діти чи вони самі поступили туди, куди хотіли, 69% підтримують цю систему (не підтримують 24%).

Серед тих, чиї діти чи вони самі поступили не зовсім туди куди хотіли, але загалом вдало, підтримують нову систему вступу 59% (не підтримують 30%), а от ті, хто поступив "аби кудись" підтримка нової системи значно менша – 29% (не підтримують 44%).

Лише 29% населення вважає більш об’єктивною колишню систему вступу до ВНЗ за результатами іспитів, які проводили вищі навчальні заклади.

На думку решти, нова система більш об’єктивна, проте щодо різних варіантів цієї системи думки поділилися: 24% вважають більш об’єктивною систему вступу лише за результатами ЗНО; 16.5% - за результатами ЗНО та балів шкільного атестату, а 10% - за результатами ЗНО, балів атестату та балів вступних іспитів, що їх проводитимуть ВНЗ.

У "цільовій" групі оцінка об’єктивності такого вступу лише за результатами ЗНО найвища (32%).

На оцінку об’єктивності вступу до ВНЗ за різними критеріями впливає й міра успішності вступу: у групі тих, хто ступив туди, куди хотів, найбільш об’єктивним вважають ЗНО 42%, а от серед тих, хто поступив аби куди, вважають, що найбільш об’єктивними були б вступні іспити, які проводили ВНЗ.

Серед тих, чиї діти, діти родичів та близьких друзів чи вони самі проходили зовнішнє тестування, 58% були повністю чи переважно задоволені тим, як воно проводилося (28% - ні). Щоправда, минулого року показники були кращими: 69% були задоволені, 21% - ні.

Населення достатньо високо оцінює можливості ЗНО: з тим, що воно ставить усіх у рівні умови, згодні 44% (не згодні – 26%), а у "цільовій" групі – 54%.

53% згодні, що ЗНО дає змогу обдарованим дітям вступити до будь якого ВНЗ, у "цільовій" групі – 60%. Не згодні з цим твердженням 26%.

55% респондентів вважають, що ЗНО стимулює учнів вчитися, у "цільовій" групі – 64% (не згодні з цим 24%).

З тим, що ЗНО дає змогу ВНЗ обирати кращих студентів згодні 46% (не згодні 26%), у "цільовій" групі згодні 53%.

Основні недоліки вступу до ВНЗ за результатами ЗНО населення бачить насамперед у недостатній підготовці випускників шкіл до тестування (37%, у "цільовій" групі – 42%), у недосконалості тестів (31%, у "цільовій" групі – 35%) та у тому, що немає впевненості у чесності проведення тестування (31% серед населення, стільки ж і у "цільовій" групі).

Для покращення системи вступу до ВНЗ за результатами ЗНО головне, що пропонується – це краще готувати учнів до складання тестів (51% населення і 55% у "цільовій" групі).

Ще дуже важливим респонденти вважають забезпечення публічності та зрозумілості системи зарахування абітурієнтів (35% населення і 41% у "цільовій" групі).

Всього було опитано 1801 респондентів у всіх територіально-адміністративних одиницях України віком від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 2,4 %.