У 2019 році запрацює механізм «гроші ходять за вчителем» для підвищення кваліфікації педагогів

Мета Міністерства освіти і науки України – долучити кращих спеціалістів та максимально розширити можливості вчителя для підвищення кваліфікації.

З 2019 року це планується зробити завдяки впровадженню механізму «гроші ходять за вчителем», коли педагог сам може обрати, де підвищити кваліфікацію, а держава за це заплатить. Про це розповіла Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сьогодні, 21 вересня 2018 року, під час візиту до Ресурсного центру освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка».

Наразі МОН готує постанову Уряду, де буде прописано механізм надання такого фінансування. Планується, що існуватиме перелік громадських організацій та установ, в яких таке підвищення кваліфікації можна буде здійснити.

Одна з організацій, що вже підвищує кваліфікацію вчителів, але з впровадженням цього принципу отримуватиме гроші з бюджету за свої послуги, – Ресурсний центр освітніх інформаційних технологій для осіб з особливими потребами Національного університету «Львівська політехніка». Він спеціалізується на навчанні дітей з проблемами зору.
«Ми починали ще 8 років тому з роботи з однією дитиною, зараз їх 24, і батьки везуть їх до нас з усієї України.

Також ми по мірі своїх можливостей навчаємо вчителів працювати з дітьми з порушеннями зору, адже вони мають набір дуже специфічних потреб. Тут ми говоримо про обладнане робоче місце, про підручники шрифтом Брайля і вчителя, який цим шрифтом вміє читати. Без цього посадити незрячу дитину у звичайний клас – це профанація», –  зазначила Оксана Потимко, керівник ГО УСІ та Ресурсного центру Львівської політехніки.

Міністр погодилася, а також попросила подати пропозиції центру щодо обладнання інклюзивної-ресурсних центрів по всій країні, щоб вони могли відповідати потребам дітей з особливими потребами.

Очільниця Ресурсного центру сказала, що вони готові ділитися і власним досвідом, і розповідати про передові практики таких країн, як Канада, Швеція, Фінляндія.
«Для нас важливо, щоб наш досвід був використаний і корисний для всіх», –   відзначила Оксана Потимко.