Формування мережі старших профільних шкіл – один із головних викликів реформи НУШ, і ми вже шукаємо партнерів під це завдання, – Лілія Гриневич на зустрічі зі Світовим Банком

Незважаючи на те, що запуск старшої профільної школи – 10-12 класів – згідно з  графіком реформи Нова українська школа припадає аж на 2027 рік, ми вже маємо починати формувати мережу старших профільних шкіл, адже це вкрай важке завдання як з логістичної, так і з фінансової точки зору.

Саме тому для нас важливо залучити до цього надійних партнерів, які стануть опорою проекту. Про це розповіла Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час зустрічі з Сірілом Мюллером, віце-президентом Світового Банку за напрямом Європи та Центральної Азії, сьогодні, 7 лютого 2018 року, у приміщенні МОН.

«Ми б хотіли, щоб Міністерство повернулося до ґрунтовної співпраці зі Світовим Банком у сфері освіти. Зараз ми маємо маленький спільний проект зі шкільної статистики, який добре просувається і показує хороші результати. Переконана, що він має стати важливим кроком до відбудови хороших стосунків та продуктивної співпраці між нашими інституціями, які, на жаль, були втрачені за попереднього політичного керівництва. Ми хочемо бачити повернення Світового банку до сфери освіти. Я думаю, що політика Уряду останніх років показує, що саме освіта є  одним із чільних пріоритетів нашої держави», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона вказала на три пріоритетні сфери, в яких Міністерство особливо зацікавлене співпрацювати зі Світовим банком. Зокрема, окрім співпраці в межах реформи Нової української школи для розвитку мережі старшої профільної школи, йшлося про співпрацю у сфері вищої освіти для виокремлення критеріїв для оцінки рівня якості освіти та комунікацію реформ.

«Якщо ми говоримо про шкільну реформу та становлення старшої профільної школи – це дуже ємне завдання. Воно потребує величезної кількісті ресурсів – часових, фінансових, людських. Я абсолютно переконана, що для цього потрібно починати роботу вже зараз і  заручитися підтримкою великої кількості партнерів, і ми б хотіли бачити вас серед них. У вищій освіті неймовірний виклик – це критерії оцінки якості вищої освіти. Ми майже запустили роботу нової інституції – Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, їм також буде потрібна підтримка та допомога. Що не менш важливо – це комунікація реформ, адже система освіти дуже велика, реформа залежить від якості співпраці усіх залучених до її імплементації людей. Я відчуваю, що зараз саме в комунікації ми маємо значні складнощі», – пояснила Міністр.

Сіріл Мюллер, віце-президент Світового Банку, відзначив, що після зустрічей з українськими компаніями відчуває, що освітня реформа в усіх сферах від середньої до вищої та професійної освіти в Україні назріла давно.

«Практично в усіх компаніях, де я мав зустрічі, мені жалілися, що роботодавці мусять перенавчати тих, кого вони беруть на роботу, давати їм нові навички. Основне, на що вони орієнтуються, – це яку школу чи університет закінчила ця людина. І якщо це хороший заклад і людина мала високі досягнення, значить, вона в принципі може вчитися. Але це не дуже ефективне використання ресурсів, коли роботодавець після навчання перенавчає працівника. Тому мені здається, що освітня реформа сьогодні є важливою для країни загалом», – додав Сіріл Мюллер.

Представники Світового Банку відзначили, що готові ближче співпрацювати з освітнім сектором в Україні, зокрема розглянути можливість започаткування спільних проектів за окресленими МОН напрямами.