Лілія Гриневич: Заклади профосвіти мають фінансуватися і управлятися на рівні областей – це вже закладено у проект закону «Про професійну освіту»
  
Зараз  в Україні система управління закладами професійної освіти (ЗПО) сильно  фрагментована – воно здійснюється на рівні держави, міст-обласних  центрів та областей.  
Це призводить до проблем з фінансуванням, належним  формуванням держзамовлення, утриманням та управлінням закладами. Мета  МОН, щоб усі ЗПО фінансувалися й управлялися на рівні областей, і це вже  закладено в проект закону «Про професійну освіту». На цьому наголосила  Міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час відкриття семінару «Запуск  Туринського процесу в Україні» сьогодні, 21 березня 2019 року, у Києві. 
«Щодо фрагментації управління. Оскільки зараз у результаті реформи  децентралізації міста-обласні центри мають більші доходи, то саме на них  поклали повноваження з фінансування закладів, які розташовані на їхній  території. Решта закладів фінансується з рівня області, але там значно  менше доходів, і зараз взяти в управління заклади міст-обласних центрів  вони не можуть. Для цього треба змінити підходи до перерозподілу  фінансів і прийняти підготовлений нами проект закону «Про професійну  освіту». Бо зараз ми маємо негативні тенденції в тому, як такі  міста-обласні центри хочуть заощадити на професійній освіті. Так, міста  кажуть, що під час формування регіонального замовлення вони  замовлятимуть лише тих фахівців, які працюють в їхніх комунальних  підприємствах. Таким чином вони скорочують рівень замовлення. При цьому  вони не зважають, що в інших комерційних підприємствах, які сплачують  податки місту, також потрібні фахівці з профосвітою. Щоб обґрунтувати  містам наявну потребу, під час проведення дослідження в межах  Туринського процесу ми маємо зібрати достовірні дані, які допоможуть  вести дискусію», – пояснила Міністр. 
Туринський процес – це інтерактивний інструмент аналізу політики в  галузі професійної освіти на основі фактичних даних. Країни-учасниці у  ньому мають керівну роль як у процесі аналізу, так і підготовці звіту,  залучення зацікавлених сторін тощо. Тобто адаптувати процес збору даних  до потреб та викликів країни – це зобов‘язання усіх учасників процесу. 
«Ми розглядаємо Туринський процес як можливість отримати релевантні  дані про стан системи професійної освіти в Україні, аби потім базувати  реформу та подальшу політику у цій сфері на конкретних свідченнях. І це  стосується усього – від зміни системи управління до формування  регіонального замовлення. Тому ми маємо адаптувати цей збір та аналіз  даних під ті виклики, що ми сьогодні бачимо перед собою в контексті  трансформації системи профосвіти. Ми маємо зануритися і краще зрозуміти  саме ті сфери, які найбільше сьогодні потребують змін», – зазначила  Лілія Гриневич. 
Вона також підкреслила найбільш нагальні проблеми розвитку системи,  на аналіз яких зокрема має бути спрямована увага в межах Туринського  процесу. Йдеться про: 
    -  недостатнє фінансування галузі та відсутність інвестицій у  програми розвитку та, як результат, застаріла матеріально-технічна база  закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
 
    -  незавершена реформа системи управління галуззю, що призвела до  фрагментації системи управління і не дозволяє стратегічно підходити до  розвитку системи професійної освіти загалом;
 
    -  невідповідність змісту освіти та методики викладання вимогам сучасного ринку праці та потребам особистості;
 
    -  недосконалість системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування молоді і дорослих.
 
 
Довідково: 
Україна як член Європейського фонду освіти бере участь у Туринському процесі з 2010 року – з моменту його започаткування. 
У межах процесу система професійної (професійно-технічної) освіти  країни аналізується за критеріями зовнішньої (розв’язання задач у галузі  демографії, економіки, ринку праці, задоволення соціальних потреб) і  внутрішньої ефективності (якості початкової й неперервної професійної  освіти в аспектах відповідності професійних стандартів, належного  забезпечення матеріально-технічної бази, кадровим потенціалом,  ефективного управління і фінансування). 
2016 року в межах Туринського процесу вперше звіти підготували всі  регіони України. Аналіз професійно-технічної освіти здійснювався за  2014-2015 роки. На жаль, ці звіти важко було використати для прийняття  рішень, оскільки це був «навчальний» етап для регіонів і звіти не були  належним чином сформовані. Саме тому зараз починається новий етап  дослідження, який має показати вищу якість Туринського процесу в  Україні. 
  
  
  
                 |