Лілія Гриневич: ЗНО для вступу в магістратуру свідчить, що в багатьох вишах дають низьку якість юридичної освіти – час впроваджувати жорсткіші вимоги

Найближчим часом Кабмін розгляне Концепцію реформування юридичної освіти, яка передбачає жорсткіші механізми для поліпшення якості юридичної освіти в Україні.

Про це йшлося на презентації аналітичного звіту за результатами вступних іспитів у магістратуру за технологією ЗНО 2018 року за участі Міністра освіти і науки Лілії Гриневич та Міністра юстиції Павла Петренка сьогодні, 12 червня 2019 року, в межах Міжнародної конференції «Розбудова системи забезпечення якості вищої освіти в Україні».

«Дослідження, презентоване тут сьогодні, дає нам з вами важливі сигнали, які ми мусимо враховувати в подальшому плані своєї роботи. Наприклад, ми бачимо, що минулого – 2018 року – контингент вступників став не сильнішим, а слабшим, порівняно з 2017 роком. Ми сподівалися, що 2017 рік стане першим і останнім, коли пороговий бал склав/не склав буде штучно занижений, враховуючи, що тестування було лише на початку свого формування. Однак 2018 року пороговий бал підняти не вдалося, а кількість вступників, яка його не подолала, помітно зросла», – розповіла Лілія Гриневич.

Вона також назвала знаковим низький рівень володіння іноземною мовою серед вступників у магістратуру.

«Програми вивчення іноземних мов потребують поліпшення. Нас комплексно не задовольняє стан володіння іноземною мовою юристами та держслужбовцями, що здебільшого вступають на спеціальність «Публічне управління та адміністрування». Під час вступу юристів, які складають іспити вже кілька років, нема жодної позитивної динаміки у володінні мовою. Ми спостерігаємо, що впродовж навчання на бакалавраті спеціальності «Право» студенти подекуди навіть втрачають рівень володіння мовою, який мали після випуску зі школи. І саме на цій конференції вчора була презентована наша робота з Британською Радою, яка спрямована на вирішення цієї ситуації», – відзначила Міністр.

Павло Петренко наголосив, що шкода від роботи непрофесійного юриста може бути глобальнішою та серйознішою за лікарську помилку, тому якість юросвіти відіграє вирішальне значення.

«Зараз є низка вишів, що створили юридичні факультети виключно для заробляння грошей, які мають зовсім інші профілі, з повагою до авіаційних, технічних та кулінарних вишів. За результатами дослідження ми бачимо, що вони не можуть дати якісної освіти студентам. А ті університети, що вкладають час, гроші та зусилля у розвиток цього напряму, вони випускають фахових юристів, у яких немає проблем з працевлаштуванням. Ми разом з МОН просуваємо Концепцію реформи юридичної освіти у нашому Уряді, вона передбачає механізми, які вплинуть на якість юридичної освіти», – повідомив Павло Петренко.

Так, проєкт Концепції передбачає жорсткіші вимоги до акредитації освітніх програм за спеціальністю «Право». Також мають бути підвищені вимоги до рівня прохідного балу для вступу на юридичні спеціальності. Буде змінений і зміст освіти – на базі сучасного професійного стандарту розроблятимуться нові освітні стандарти.

Концепція серед іншого передбачає впровадження єдиного кваліфікаційного іспиту після магістратури. Він перевірятиме підготовку юриста загалом як щодо тих компетентностей, які юрист мав отримати на бакалавраті, так і магістратурі.