Школи можуть створювати власні освітні програми

Державний стандарт базової середньої освіти, затверджений Урядом 30 вересня, є основою для реалізації реформи «Нова українська школа» в 5-9 класах.

Про це сьогодні, 8 жовтня 2020 року, заявив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет під час пресконференції, присвяченій Державному стандарту.

«Затвердження та впровадження Стандарту базової середньої освіти – це продовження реалізації реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. Ключові компетентності та наскрізні вміння, закладені в цьому документі, базуються на найкращих практиках Євросоюзу та досвіді Фінляндії, Шотландії, Франції, Канади. До роботи над Стандартом долучилась і українська освітянська спільнота, яка брала участь у публічних консультаціях впродовж червня цього року. Підготовка до реалізації положень Стандарту вже почалась, і школярі вчитимуться за ним вже з 2022 року, коли 5-ті класи стануть частиною Нової української школи», – зазначив Сергій Шкарлет. 

Стандарт визначає структуру та зміст базової середньої освіти, передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема щодо оцінювання результатів навчання та організації освітнього процесу (презентація). 

Так, документ встановлює чіткі орієнтири, за якими: 

• учні розбудовуватимуть власні компетентності – здобуватимуть знання, розвиватимуть вміння та формуватимуть ставлення; 
• типовий навчальний план буде варіативним – вчителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси в інтересах своїх учнів;
• батьки зможуть відстежувати навчальний поступ своїх дітей;
• педагоги супроводжуватимуть освітній процес, маючи академічну свободу;
• школи будуть забезпечені відповідними підручниками, посібниками та іншими ресурсами, зокрема й електронними. 

Стандарт не містить поділу на предмети, натомість є лише освітні галузі. Це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, так і комбінувати їх для інтеграції. Цими 9-ма освітніми галузями є мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура. 

У документі також чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі після закінчення кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи): 

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність.

Документ містить опис цих компетентностей включно з базовими знаннями з кожної освітньої галузі, наскрізних вмінь, що поєднують компетентності та галузі, обов’язкових результатів навчання та орієнтирів для їхнього оцінювання. Крім того, Стандарт описує загальний обсяг навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями; рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

Держстандарт стане «рамкою» для розроблення типової освітньої програми для базової школи, яка складатиметься з варіантів типових навчальних планів та каталогів модельних навчальних програм, а також інших освітніх програм. Частиною Стандарту є також 7 варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей (для закладів загальної середньої освіти, зокрема спеціальних).

Вадим Карандій, директор Українського інституту розвитку освіти, у своєму виступі зазначив:

“Щодо першого етапу  (моделювання навчальної діяльності),  стандарт – це лише основоположний рамковий документ. Робочі документи, якими мають послуговуватися навчальні заклади при організації освітньої діяльності,  це є їхня освітня програма і також навчальні плани.

Законом “Про повну загальну середню освіту” передбачено що кожен навчальний заклад вправі створювати власні освітні програми на основі їх стандарту. Єдина вимога, яка існує щодо власних створених освітніх програм, (вони) в обов’язковому порядку мають бути затверджені Державною службою якості освіти.  У цьому є одна з головних новацій, якою закладам надано абсолютну свободу в реалізації своєї освітньої діяльності.

Але більшість навчальних закладів в своїй діяльності керується типовими освітніми програмами, які  МОН має запропонувати. Тому Законом передбачено, що має бути створена типова освітня програма. Саме вона буде визначати механіку, яка на практиці має запустити всі ідеї, які покладено в основу Стандарту.

МОН вже розпочало підготовку до впровадження Стандарту базової середньої освіти. Так, із жовтня 2020 року до березня 2021-го триватиме робота над типовою освітньою та модельними навчальними програмами. У листопаді 2020-го – вересні 2021 року розроблятиметься система оцінювання компетентностей, здобутих на рівні базової середньої освіти. 

Протягом наступного навчального року, з вересня 2021-го, відбуватиметься пілотування навчально-методичних матеріалів у пілотних 5-х класах Нової української школи. Крім того, з березня 2021-го до серпня 2022 року заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів.

Довідково

Оновлення Державних стандартів загальної середньої освіти необхідне через впровадження реформи «Нова українська школа». 2018 року було розроблено та затверджено Державний стандарт початкової освіти, відповідно 30 вересня 2020-го – затверджено Стандарт базової середньої освіти. 

Наступним кроком у реалізації концепції НУШ стане розроблення та затвердження Стандарту старшої профільної школи, за яким навчатимуться 10-12 класи.