Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ВНЗ
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
14 грудня 2021 р. Всi новини

Міжнародні організації застерігають про бідність покоління внаслідок закриття шкіл

 

 

Нинішнє покоління учнів ризикує втратити 17 трильйонів доларів у поточних доходах, або близько 14% від сьогоднішнього світового ВВП, через закриття шкіл у зв'язку з пандемією COVID-19 – саме така засторога зазначається у новій доповіді, опублікованій на початку грудня Світовим банком, ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ. 

Новий прогноз показує, що наслідки серйозніші, ніж вважалося раніше, і набагато перевищують оцінки в 10 трлн доларів, опубліковані в 2020 році.

Крім того, у доповіді «Стан глобальної кризи в галузі освіти: шлях до відновлення» демонструється, що в країнах із низьким та середнім рівнями доходу частка дітей, які проживають в умовах «освітньої бідності» (вже 53% до пандемії), потенційно може досягти 70% з урахуванням тривалого закриття шкіл та неефективності дистанційного навчання для забезпечення безперервності освітнього процесу під час закриття шкіл.

«Криза COVID-19 призупинила функціонування систем освіти у всьому світі. Сьогодні, через 21 місяць, школи залишаються закритими для мільйонів дітей, а інші діти можуть ніколи не повернутися до школи. Втрати у навчанні, з якими стикаються зіштовхуються багато дітей, є морально неприйнятними. І потенційне збільшення масштабів бідності, пов'язаної з навчанням, може мати руйнівний вплив на майбутню продуктивність, доходи та добробут нинішнього покоління дітей та молоді, їхніх сімей та світової економіки.» – наголосив Хайме Сааведра, керівник Глобальної практики Групи Світового банку у галузі освіти.

Моделювання, яке показує, що закриття шкіл призвело до значних втрат у навчанні, тепер підтверджується реальними даними. Наприклад, регіональні дані з Бразилії, Пакистану, сільських районів Індії, Південної Африки та Мексики, серед інших, показують значне зниження показників у математиці та читанні. Аналіз показує, що у деяких країнах у середньому втрати у навчанні приблизно пропорційні тривалості закриття шкіл. У той самий час між країнами та в залежності від предмета, соціально-економічного становища учнів, статі та рівня успішності спостерігаються значні відмінності. 

Наприклад, результати, отримані у двох штатах Мексики, свідчать про значне зниження показників у навчанні предметів читання та математики в учнів віком 10-15 років. За оцінками, зниження показників з математики були вищими, ніж з читання, та непропорційно великою мірою це торкнулося учнів молодшого віку, учнів із сімей із низьким рівнем доходу, і навіть дівчаток.

З деякими винятками, загальні тенденції, отримані на основі нових даних по всьому світу, збігаються з результатами, отриманими в Мексиці, що свідчить про те, що криза посилила нерівність у галузі освіти:

Діти з малозабезпечених сімей, діти з обмеженими можливостями та дівчата мають менше шансів отримати доступ до дистанційного навчання, ніж їхні однолітки. Найчастіше це пояснюється відсутністю доступних технологій та електрики, підключення до інтернету та наявності пристроїв, а також дискримінацією та гендерними нормами.

Учні молодшого віку мають менший доступ до дистанційного навчання та більше страждають від неотримання знань, ніж учні старшого віку, особливо серед дітей дошкільного віку, які знаходяться на основних етапах навчання та розвитку.

Згубний вплив на процес навчання непропорційно великою мірою позначається на найбільш маргіналізованих і вразливих групах населення. У таких країнах, як Гана, Мексика та Пакистан, для учнів із нижчим соціально-економічним статусом втрати у навчанні були вищими.

Початкові дані вказують на більші втрати серед дівчаток, оскільки вони швидко втрачають той захист, який школи та навчання забезпечують їхньому добробуту та життєвим можливостям.

«Пандемія COVID-19 призвела до закриття шкіл у всьому світі, порушивши процес навчання 1,6 мільярда учнів на піку свого розвитку, та посилила гендерний розрив. У деяких країнах ми спостерігаємо великі втрати у навчанні серед дівчаток та підвищення їх ризику зіштовхнутися з дитячою працею, насильством за ознакою статі, ранніми шлюбами та вагітністю. Щоб покласти край шрамам, завданим нинішньому поколінню, ми повинні знову відкривати школи та тримати їх відкритими, проводити цільову роботу щодо повернення учнів до класів та прискорювати процес відновлення навчання.» – Роберт Дженкінс, голова Глобальної програми ЮНІСЕФ із питань освіти.

У доповіді наголошується, що на сьогоднішній день на цілі освіти виділено менше 3% коштів, що виділяються урядами в рамках пакетів заходів стимулювання. Для негайного відновлення систем освіти знадобиться набагато більше фінансування. 

У доповіді також наголошується, що хоча майже в кожній країні світу учням пропонуються можливості для дистанційного навчання, якість та охоплення таких ініціатив різні – у більшості випадків вони в кращому разі пропонують досить часткову заміну очного навчання. Понад 200 мільйонів учнів живуть у країнах з низьким рівнем доходу та рівнем доходу нижчим за середній, які не готові до дистанційного навчання під час закриття шкіл у надзвичайних ситуаціях.

Відновлення роботи шкіл має залишатися одним з найпріоритетніших і невідкладних завдань на глобальному рівні, щоб зупинити і звернути назад тенденцію до втрат у навчанні. Країни повинні ввести в дію програми відновлення освіти з метою забезпечення того, щоб учні нинішнього покоління мали, принаймні, ті самі навички, що й попереднє покоління. Програми повинні охоплювати три основні напрямки діяльності щодо відновлення процесу навчання: 1) консолідація навчальної програми; 2) збільшення часу; та 3) підвищення ефективності навчання.

З точки зору підвищення ефективності навчання такі методи, як цільове навчання, можуть сприяти відновленню процесу навчання, а це означає, що викладачі повинні узгоджувати викладання з рівнем учнів, а не з передбачуваною відправною точкою чи очікуваннями у рамках навчальної програми. Цілеспрямоване навчання вимагатиме вирішення проблеми кризи навчання шляхом оцінки рівня учнів. Це також вимагає додаткової підтримки вчителів, щоб вони були добре підготовлені до викладання на тому ж рівні, на якому знаходяться діти, що має вирішальне значення для запобігання накопиченню втрат після того, як діти повернуться до школи.

Для створення стійкіших систем освіти у довгостроковій перспективі країнам варто розглянути такі питання:

  • інвестування у створення сприятливих умов розкриття потенціалу можливостей цифрового навчання всім учням;
  • посилення ролі батьків, сімей та громад у навчанні дітей;
  • забезпечення підтримки та доступу вчителів до високоякісних можливостей професійного зростання;
  • збільшення частки освіти у державних бюджетних асигнуваннях на пакети заходів стимулювання.

Ця доповідь була підготовлена в рамках ініціативи «Місія: відновлення освіти у 2021 році», в рамках якої Світовий банк, ЮНЕСКО та ЮНІСЕФ приділяють основну увагу трьом пріоритетним напрямкам: повернення всіх дітей до шкіл, відшкодування втрат у навчанні, а також підготовка та підтримка вчителів.

 Переклад із сайту ЮНЕСКО