Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ВНЗ
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
9 лютого 2022 р. Всi новини

Інвестиції в освіту в країнах Європи

 

Протягом останніх років рівень державних витрат на освіту в країнах-членах ЄС майже не змінювався.

Однак залишаються значні відмінності між країнами. У 2019 році в країнах ЄС в середньому витрачалося на освіту 4,7% ВВП, що становило приблизно 10% загальних державних витрат. Менше 4% ВВП витрачалося в Ірландії (3,1%), Італії (3,9%), Румунії (3,6%) та Болгарії (3,9%), в той час, як 6,0% і більше – в Естонії (6,0%), Бельгії (6,2%), Данії (6,3%) та Швеції (6,9%).

Що стосується частки державних витрат на освіту в загальних державних видатках – на одному полюсі перебуває Естонія (15,5%) та Латвія (15,0%), де державні витрати на освіту становили понад 15 % загальних державних видатків, тоді як на іншому полюсі – країни, в яких менше 10 % загальних державних видатків спрямовується на освіту: Італія (8,0%), Греція (8,3%), Іспанія та Франція (по 9,5%), Німеччина (9,6%), Словаччина (9,8%) та Австрія (9,9%).

За останні роки в більшості країн відбулися несуттєві зміни. Найбільш значні зміни сталися в Болгарії, Чехії та Естонії, де на частка витрат на освіту в загальних державних витратах виросла більш ніж на 1 відсотковий пункт за період з 2016 до 2019 року, і на Кіпрі, де вона зменшилася більш ніж на 1 відсотковий пункт за той самий період. У Румунії, Болгарії, Чехії, Кіпрі та Мальті відбулося реальне зростання абсолютних показників на понад 7%.

Найбільша частка державних коштів, виділених на освіту, спрямовується на середню освіту (38,7%), далі йдуть дошкільна та початкова освіта разом (33,4%) та вища освіта (16,2%). 

Державні витрати на освіту переважно розподіляються на педагогічний персонал (64%), за ним йде проміжне споживання (14%), куди входять витрати на придбання товарів і послуг, необхідних для надання освітніх послуг. На третьому місці валове нагромадження капіталу (7%), яке включає капітальні інвестиції, наприклад, у будівлі, далі йдуть соціальні виплати (6%) та інші поточні трансферти (6%).

Декілька держав-членів збільшили фінансування освіти, що пов’язано з переходом на онлайн та змішане навчання під час пандемії. Фінансувалися проекти цифровізації, а також наймання додаткових вчителів або додаткове навчання вчителів, витрати на консультації та допомогу учням та на доплати вчителям. У деяких країнам школам компенсувалися додаткові витрати на профілактичні заходи, наприклад, придбання захисного обладнання або додаткових засобів для дезінфекції.

Фонд відновлення і підвищення стійкості (Recovery and Resilience Facility) разом з Європейськими структурними та інвестиційними фондами значно збільшать обсяги коштів ЄС, що спрямовуються на освіту та навчання. Фонд відновлення і підвищення стійкості є центральним елементом програми «Наступне покоління ЄС» – інструменту Європейського Союзу для підтримки відновлення після кризи, викликаної коронавірусом. Він становить 675 млрд. євро – з них 312,5 млрд. євро у вигляді грантів і 360 млрд. євро у вигляді позик. Фонд відновлення і підвищення стійкості підтримуватиме стійкі та спрямовані на зростання реформи та інвестиції в державах-членах з метою сприяння відновленню та розбудові інституційного потенціалу, необхідного для зменшення нерівності та розривів у ЄС.

Інвестиції та реформи в галузі освіти та навчання відіграють важливу роль у національних планах відновлення. Щоб скористатися підтримкою в рамках Фонду, держави-члени повинні подати свої плани відновлення та посилення стійкості, включаючи комплексний план реформ та інвестицій, які мають бути запроваджені до 2026 року. Хоча процес їх погодження все ще триває, згідно з попередніми розрахунками, очікується, що на пов’язані з освітою реформи та інвестиції буде виділено до 13 % від загальних витрат Фонду відновлення і підвищення стійкості. Ці інвестиції та реформи охоплюють усі рівні та сектори освіти. Вони спрямовані на модернізацію освіти і мають потенціально будуть мати довгострокові наслідки. 

Наприклад, Фонд відновлення і підвищення стійкості підтримуватиме перехід до однозмінної системи в Хорватії, посилення шкільної мережі в Литві та широку реформу шкільної освіти в Словаччині. Очікується, що майже в усіх країнах це дасть значний поштовх до цифрової трансформації освіти та підвищить цифрові навички та компетенції робочої сили, що створить передумови для прискорення зростання та конкурентоспроможності економіки. 

Заходи, спрямовані на посилення цифрової освіти, включають адаптацію шкільних програм, розробку цифрових ресурсів та контенту, підготовку вчителів з цифрової освіти та модернізацію навчальних пропозицій в закладах ПТО. 

Наприклад, у Бельгії фламандська спільнота включила у свій план створення центру знань та підтримки цифрової шкільної освіти. Німеччина прагне підтримувати цифровізацію освіти, інвестуючи в цифрові пристрої для вчителів, навчальні матеріали та цифрові навички, а також у єдину цифрову освітню платформу. 

ВВП на душу населення в країнах Європи у 2020 р./у євро (за даними Eurostat)

Бельгія

33 880

Нідерланди

40 160

Болгарія

6 380

Австрія

35 390

Чехія

17 340

Польща

12 700

Данія

48 150

Португалія

17 070

Німеччина 

34 310

Румунія

8 830

Естонія

15 010

Словенія

19 720

Ірландія

62 980

Словаччина

15 180

Греція

16 170

Фінляндія

36 050

Іспанія

22 350

Швеція

42 570

Франція

30 610

Ісландія

36 030

Хорватія

11 720

Норвегія

68 590

Італія

24 900

Швейцарія

60 820

Кіпр

23 770

Об'єднане Королівство

-

Латвія

12 150

Чорногорія

5 490

Литва

14 030

Північна Македонія

-

Люксембург

82 250

Сербія

5 440

Угорщина

12 680

Туреччина

11 600

Мальта

20 410

Україна 

3300