Безкоштовний доступ до тестів
Рейтинги ЗВО
З НАМИ - до
ЗНО
на 200 балів !
Проход по ссылкам навигации
16 листопада 2022 р. Всi новини

Головні досягнення у сфері науки та інновацій 2020-2022

 

Однією з важливих ознак сильної країни та економіки є конкурентоспроможна та розвинена сфера науки та інновацій. 

Одним із пріоритетів роботи Міністерства є розвиток сфери науки та активізація інноваційної діяльності задля зростання престижу української науки, забезпечення індустріальної конкурентоспроможності та розвитку високотехнологічного виробництва шляхом зростання наукоємності ВВП утричі, спільного вирішення глобальних викликів із провідними країнами світу та співпраці з науковою діаспорою.

Міністерство протягом 25 червня 2020 року – 26 жовтня 2022 року здійснило такі кроки для підтримки наукової та науково-технічної діяльності, розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури, збереження наукового потенціалу за напрямами: 

Законодавче врегулювання і розвиток дослідницької та інноваційної інфраструктури:

  • прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності та розвитку наукових парків»;
  • схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні до 2026 року;
  • Урядом схвалено проєкт ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ»;
  • визначено основні засади діяльності Центрів колективного користування науковим обладнанням;
  • Урядом ухвалено проєкт ЗУ «Про інноваційні парки»;
  • розроблено проєкти постанов КМУ щодо функціонування регіональних центрів трансферу технологій, створення мережі стартап–школа–інкубатор–акселератор, статусу національного наукового центру;
  • підготовлено зміни до ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених.

Заплановано:

  • відновити та модернізувати зруйновану дослідницьку інфраструктуру;
  • розвинути мережу інноваційної інфраструктури;
  • затвердити Державну цільову програму розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року.

Підтримка молодих учених, фінансування наукових досліджень:

  • створено сприятливі умови для працевлаштування та кар’єрного зростання наукових працівників;
  • У 2020-2021 роках наукові проєкти молодих учених профінансовано на суму 207472,93 тис. грн (328 робіт) та на суму 103 172,041 тис. грн – (130 робіт) у 2022 році;
  • присуджено 8 премій КМУ за розроблення і впровадження інноваційних технологій (5 у 2020 розміром 200 тис. грн, 3 у 2021 – 333 тис. грн кожна) та 5 премій КМУ (50 тис. грн кожна) у 2022 році;
  • забезпечено призначення стипендій КМУ молодим ученим: протягом 2020-2021 років виплачено 265 стипендій, у 2022 році відібрано 264 претенденти на виплату стипендій на наступні два роки;
  • запроваджено базове фінансування науки в ЗВО за результатами державної атестації в межах провадження наукової (науково-технічної) діяльності, у 2021 виділено кошти в обсязі 100 млн грн, у 2022 з урахуванням скорочення видатків загального фонду державного бюджету – 20,25 млн грн;
  • щорічно проводиться конкурс науково-технічних розробок за державним замовленням та визначаються розробки, яким надається фінансування: у 2020 році МОН профінансовано виконання 27-ми науково-технічних розробок в обсязі 30 461,452 тис. грн; у 2021 році МОН профінансовано виконання 27-ми розробок в обсязі 36 480,2 тис. грн; у 2022 році МОН профінансовано виконання 32-х науково-технічних розробок в обсязі 32 055,6 тис. грн;
  • присуджуються премії та призначаються стипендії КМУ науковцям.

Заплановано:

забезпечити фінансування наявних та запровадити нові інструменти, які будуть спрямовані на підтримку та розвиток сфери науки та інновацій.


Європейська інтеграція сфери науки та інновацій

  • затверджено Дорожню карту інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору;
  • створено делегацію та проведено серію технічних та офіційних перемовин для участі України в рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та комплементарній до неї програмі ЄС з досліджень та навчання «Євратом»;
  • проведено конкурсний відбір для фінансування проєктів та робіт в межах проєкту «Підтримка участі України у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»;
  • Україна приєдналась до бази програми ОЕСР та ЄК з питань науки та інновацій «STIP Compass»;
  • Україна з метою приєднання до стандартів ОЕСР та ЄК у сфері вимірювання наукової, технологічної та інноваційної діяльності впроваджує стандарти сімейства Фраскаті – до публікації готуються Керівництво Осло 2018, Керівництво Фраскаті 2015 та Керівництво ОЕСР з патентної статистики;
  • виконано 40% індикаторів Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору;
  • ратифіковано Угоду про участь України у програмах ЄС «Горизонт Європа» та «Євратом»;
  • у межах програми «Горизонт 2020» триває виконання українськими організаціями 102 проєктів, у межах програми «Горизонт Європа» розпочато виконання 31 проєкту;
  • Україна стала 39-м повноправним членом Асоціації COST;
  • триває співпраця з 13 країнами світу і щорічно впроваджується понад 100 спільних науково-дослідних проєктів, нині МОН фінансує виконання 79 спільних науково-дослідних проєктів на загальну суму 9 950,2 тис. грн;
  • затверджено національний план щодо відкритої науки;
  • врегульовано питання академічної мобільності;
  • понад 500 українських установ зареєструвалися на порталі «Research4Life» та отримали доступ до найкращих баз даних наукової інформації.

Довідково: Cуттєво розширились можливості використання українськими закладами освіти і науковими установами електронних ресурсів наукової інформації.

Заплановано:

  • провести аналіз виконання Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору та на його основі оновити Дорожню карту;
  • створити інфраструктурну підтримку для участі українських організацій в програмі «Горизонт Європа»;
  • виконати заходи, заплановані національним планом щодо відкритої науки на 2023 р.;
  • реалізувати проєкти, подані на конкурсний відбір наукових, науково-технічних робіт і проєктів, які фінансуються за кошт зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, та провести наступний конкурсний відбір.

Цифрова трансформація освіти і науки:

Створено:

  • вебплатформу «Наука і бізнес»;
  • Info Science Bot – науковий чатбот;
  • Online Mentor Science&Business.

Заплановано:

  • розвинути Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS) та Національний репозитарій академічних текстів;
  • розпочати роботу Національного порталу міжнародного науково-технічного співробітництва. 

З метою розвитку сфери науки та інновацій, інтеграції до Європейського дослідницького простору МОН визначено індикатори, які необхідно досягнути до 2032 року:

  • збільшити кількість дослідників (з 51 тис. до 56 тис. осіб);
  • збільшити частку дослідників віком до 40 років з 30,7% до 34%;
  • наукова та науково-технічна діяльність повинна відповідати сучасним світовим тенденціям;
  • збільшити частку інноваційно активних підприємств з 16,8% до 34,7 %;
  • створити нові можливості для фінансування досліджень;
  • розширити можливості для роботи науковців та інноваторів; 
  • збільшити залученість бізнесу до науки та інновацій;
  • активізувати міжнародну науково-технічну співпрацю. 

Міжнародна підтримка сфери науки та інновацій України, запроваджені санкції проти рф та рб

В умовах війни сфера науки та інновацій зазнала втрат, які суттєво вплинули на її суб’єктів, інфраструктуру, механізм функціонування. Пошкоджено близько 15% дослідницької інфраструктури закладів вищої освіти та наукових установ, зокрема унікальне наукове обладнання,, дослідні лабораторії, центри колективного користування науковим обладнанням.


Найбільші донати від міжнародних партнерів для підтримки науки в умовах воєнного стану:

  • ЄС скасувало внески за участь України у програмі «Горизонт Європа» на суму близько 20 млн €;
  • започатковано окремі конкурси для підтримки українських учених та інноваторів в межах програми «Горизонт Європа», створено портали підтримки ERA4Ukraine та Horizon4Ukraine;
  • Research4Life, Clarivate, Elsevier надали українським установам безоплатний доступ до наукових баз даних;
  • Cormack Consultancy Group провели курс з написання та впровадження грантів для українських університетів у межах проєкту «Ініціатива єднання»;
  • Amazon Web Services надали 10.000$ кредитів усім 7 командам-учасникам Science&Business Startup Hackathon.

З метою припинення співпраці з державою-агресором російською федерацією та союзною до неї республікою білорусь:

  • 9 квітня 2022 року Уряд прийняв постанову Кабінету Міністрів України № 417 «Про денонсацію Угод у галузі освіти і науки з Республікою Білорусь»;
  • 19 червня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2299-IX «Про припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про науково-технічне співробітництво»;
  • 2 вересня 2022 року Уряд прийняв постанову Кабінету Міністрів України № 982 «Про вихід із складу членів Об’єднаного інституту ядерних досліджень»;
  • розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про вихід України з Угоди про заснування Міжнародного центру наукової та технічної інформації»;
  • надіслало звернення більш як 30 великим видавництвам, компаніям та науковим організаціям, яким належать провідні електронні ресурси наукової інформації ( Clarivate, Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Oxford University Press, Cambridge University Press, SAGE Publications, Emerald Publishing, Institute of Electrical and Electronics Engineers, Royal Society of Chemistry та ін.), закликавши їх до позбавлення російських та білоруських установ доступу до баз даних наукової інформації та припинення співпраці з рф та рб – 31 березня 2022 року низка великих видавців опублікували спільну заяву (https://bit.ly/3LZUGIH), в якій повідомили про призупинення продажів та маркетингу продуктів і послуг для дослідницьких організацій із рф та рб;
  • надіслано звернення до міжнародних агентств, які формують авторитетні рейтинги університетів світу (QS World University Rankings, Academic Ranking of World Universities, Times Higher Education World University Rankings, U-Multirank та Webometrics Ranking of World Universities) щодо вилучення з рейтингів російських та білоруських закладів вищої освіти та припинення співпраці з рф і рб – QS World University Rankings та Times Higher Education World University Rankings, повідомили, що вживатимуть заходів для припинення реклами російських університетів як місця для навчання та обмежать їхню видимість у рейтингах; U-Multirank прийняло рішення вилучити російські ЗВО з рейтингу. 

 

 

 

За матеріалами – МОН