Як захистити дітей від дезінформації в мережі: навчити відрізняти фейки і правду

Війна в Україні триває вже понад вісім років. Разом із активними бойовими діями із лютого 2022 року відбувається й широка інформаційна війна, наслідки якої не менш згубні.

Фейкові новини, дезінформація, деструктивні заклики в мережі – це те, з чим ми зустрічаємося в Інтернеті все частіше. Це є частиною гібридної війни. І найбільша небезпека в тому, що через вплив дезінформації ми можемо почати сумніватись у правді та грати на руку злочинцям.

На жаль, ми не завжди знаємо та розуміємо, як поводитися з такою інформацією та як захистити дітей, що довгий час проводять в мережі. Команда #stop_sexтинг надала Mind практичні поради щодо захисту себе та дітей в інформаційному просторі.

Інформаційна війна – це вплив на населення іншої країни в мирний або воєнний час через розповсюдження певної інформації та захист громадян власної країни від такого впливу.

Як оцінити інформацію, яку дитина хоче поширити?

І дорослі, і діти схильні більше довіряти тій інформації, яка підтверджує їхні роздуми та ставлення до певних явищ. Саме тому найчастіше ми поширюємо саме такі новини чи дописи. Під час поширення інформації в соцмережах важливо запитувати себе:

Які емоції викликає в мене інформація, яку я хочу поширити?

Якщо певний допис чи новина є для нас дуже емоційною, то в такому стані нам складно перевірити, чи це часом не дезінформація, оскільки в той момент нами керують емоції.

Як ця інформація може вплинути на інших людей?

Коли ми поширюємо певну інформацію, то наші друзі у соціальних мережах можуть ставитися до неї як до правдивої, оскільки ці люди довіряють нам. Також зараз соціальні мережі та новинні платформи мають багато дописів, які викликають у нас обурення, страх чи злість. І коли ми поширюємо таку інформацію на приватній сторінці, це може певним чином травмувати людей, які за нами слідкують.

Як ця інформація вплине на мене за деякий час?

Коли ми щось публікуємо у соціальних мережах, за деякий час з’являється «спогад» у стрічці. Важливо оцінити інформацію, яку ми зараз хочемо поширити, чи вона не ретравмує нас через роки?

Я поширюю цю інформацію, бо я впевнена в її правдивості, чи хотіла б, щоб вона була правдивою?

У соціальних мережах ми створюємо свою інформаційну бульбашку, в якій перебуваємо доволі довгий проміжок часу. Вона складається з новин та інформації, в яку ми віримо чи яка співзвучна з нашими особистими міркуваннями. Так, наприклад, ми можемо підтримувати чиюсь особисту думку чи читати певний блог, бо автор ніби поділяє наші цінності. І тут важливо себе запитати: це дійсно правдива інформація чи мені хотілося б, щоб так було?

Важливо використовувати правдиву інформацію для побудови свого світосприйняття, а не будувати світ ілюзії завдяки дезінформації.

Кроки, як навчити дитину поводитись з дезінформацією.

Загальні правила:

Прочитай. Спочатку важливо ознайомитись з інформацією, оцінити, чи це опис думки певної людини, чи використані офіційні дані, які вказують на те, що це факт.
Перевір. Далі потрібно пошукати схожу інформацію в декількох різних джерелах для перевірки правдивості. Наприклад, передивитись офіційні сторінки міністерств та іноземні джерела, які висвітлюють дані з певної теми.
Почекай (не поширюй інформацію одразу, як її побачив). Перед тим як щось поширити на своїй сторінці, важливо зачекати деякий час. Бувають випадки, коли всі медіа публікують певну інформацію, яка виявляється неправдивою, або коли виставляють певний пост про допомогу, який теж може виявитись фейковим. Тож важливо зачекати певний час, щоб побачити, чи ця інформація є правдивою, та перевірити її ще раз.

Якщо хтось зі знайомих поширив неправдиву інформацію:

1. Важливо не оцінювати людину та не критикувати, що вона зробила це навмисно.

2. Напишіть людині у приватні повідомлення, що, здається, пост містить дезінформацію. Додайте посилання на правдиву інформацію чи спростування написаної інформації.

3. Якщо ви не готові особисто спілкуватись з людиною, то можете поскаржитись на допис з відміткою «Неправдива інформація».

4. Якщо дитина помітила дезінформацію в соціальних мережах, то варто звернутись за допомогою до дорослого, кому вона довіряє, щоб можна було отримати підтримку та разом виконати кроки, які прописані вище.

Якщо я поширив неправдиву інформацію:

Так, ми всі часом робимо помилки. Важливо їх помічати та виправляти.

Можете обрати один зі шляхів:

видалити свій пост, який містить дезінформацію;
зробити примітку в оригінальному пості, що, на жаль, інформація в цьому пості не є правдивою, та надати посилання на нове перевірене джерело;
якщо це сторіз, то зробити додатковий матеріал про те, що попередня інформація не є правдивою.

Пам’ятайте, що дезінформація часом захована дуже ретельно й одразу її помітити доволі складно. Через деякий час може з’явитись офіційне повідомлення стосовно неправдивої інформації, або ми можемо знайти джерела, які спростовують попередні дані. Тож якщо ви розумієте, що певний контент є неправдивим, то важливо зреагувати на це.

Як спілкуватися з дитиною щодо контенту, який вона бачить в інтернеті?

Цікавтесь у дитини, що вона знаходить для себе корисного в мережі, які ресурси відвідує, на яких сайтах шукає інформацію.

Створіть вдома маленьку медіаплатформу, коли в певний час ви збираєтесь всією родиною та обговорюєте, ділитесь думками стосовно новин світу.

У різних життєвих ситуаціях робіть акцент на визначенні з дитиною, що є «факт», а що – «думка людини».

Наводьте дітям приклади дезінформації, коли переглядаєте новини чи інформаційні ресурси.

Запитайте в дитини, чи вона замислюється, що інформація, яку вона поширює в мережі, може бути неправдивою, та які наслідки несе для неї та її близьких.

Нагадуйте дитині, що вся інформація, фото, реклама, блоги – це спосіб заробітку людей в інтернеті. Все, що ми бачимо в мережі, наприклад, сайти, фото чи відео, текст – це чиясь робота, за яку людина отримала гроші. Наприклад, популярні блогери рекламують певні товари. І за висвітлення цієї інформації на своїй сторінці вони отримують кошти.

Зі старшими дітьми подискутуйте щодо оцінки інформації. Звичайно, коли ми бачимо інформацію, якій віримо, то ми її поширимо і навряд чи будемо перевіряти правдивість. Коли ж ми зустрічаємо інформацію, з якою ми не згодні, то важливо зробити крок назад і оцінити, які факти є в такому посланні.

Спонукайте дитину використовувати різні інформаційні платформи та шукати певні дані самостійно. Світ інтернету працює таким чином, що підкидає нам інформацію, контент, товари згідно з нашими вподобаннями – те, що ми найчастіше шукаємо в пошуковій системі чи про що найчастіше читаємо новини. Таким чином, коло інформації звужується до декількох джерел.

За матеріалами – mind.ua