| PISA-2025: інновації, які змінюють бачення вчительства  Міжнародне дослідження якості освіти  PISA є дороговказом для розвитку багатьох національних систем освіти у  всьому світі, зокрема й української, на компетентнісній основі.  Підходи до визначення ключових  напрямів розвитку мовно-літературної (у галузі читання), математичної й  природничо-наукової освіти, закладені в рамкових документах попередніх  циклів цього авторитетного дослідження, знайшли своє опосередковане  відображення в концепції Нової української школи й були враховані в  процесі розроблення нових державних стандартах початкової, базової та  профільної освіти. Частково в цьому є й заслуга фахівців Українського  центру оцінювання якості освіти – установи, що опікується організацією й  проведення дослідження PISA в Україні як Національний центр PISA, адже  чимало співробітників центру є членами галузевих робочих груп з  розроблення стандартів. Нині Український центр реалізує  заходи з підготовки до участі України в наступному циклі PISA, основний  етап якого буде проведено у 2025 році. Закономірно, що в межах  підготовчих процесів важливою є комунікація інноваційних ідей, які  формуються на міжнародному рівні, зокрема щодо шляхів розвитку  природничо-наукової освіти, адже саме природничо-наукова галузь буде  провідною в циклі PISA-2025. Тож після урочистого оприлюднення 15 червня 2023 року «Рамкового документа з природничо-наукової освіти PISA-2025»  з’явилася нагода обговорити важливі ідеї цього документа в середовищі  центральної його цільової аудиторії – учительства. Тож 29 червня 2023 р.  Олександр Козленко, начальник відділу змісту оцінювання навчальних  компетентностей Українського центру, який у 2020-2022 рр. входив до  складу міжнародної робочої групи експертів PISA 2025 Peripheral Science  Expert Group (PSEG), провів інтерактивну лекцію В Інституті педагогіки НАПН України  на тему «Рамковий документ з природничо-наукової освіти PISA-2025: нове  бачення природничої освіти» заходу. Під час заходу було розглянуто  новації в ключових термінах щодо природничо-наукової й  енвайнроментологічної компетентностей, які формуються в процесі здобуття  природничо-наукової освіти, специфіку понять «наукова ідентичність»,  «агентність в антропоцені» тощо, які є концептуальною базою нового  бачення природничо-наукової компетентності.  Варто зазначити, що ця лекція  проходила за ініціативи Інституту педагогіки, де в рамках Модуля Жана  Моне 2020-2023 рр. втілюється програма підвищення кваліфікації учителів  природничої й математичної галузі «Європейська якість навчання для  кращої успішності учнів». До речі, за підсумками попередніх циклів  навчання тут було підготовлено, зокрема, «Збірник завдань для розвитку природничо-наукової компетентності учнів у вимогах PISA», із яким можна ознайомитися на нашому сайті PISA.Ukraine.      |