| Моделі профільної середньої освіти в різних країнах — головне із семінару МОН і ОЕСР  Яку модель профільної середньої освіти варто обрати Україні  та який досвід у цьому мають інші країни?  У світі є кілька моделей  профільної середньої освіти, тому перш ніж ухвалювати рішення, потрібно  оцінити плюси й мінуси кожної. Про це говорили під час семінару «Моделі  профільної середньої освіти — перспективи для України». На запрошення  Міністерства освіти і науки України до нього наживо долучився директор  із питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та  розвитку Андреас Шляйхер. А онлайн приєдналися творці освітньої політики  з Естонії, Англії, Польщі, Німеччини та Франції, щоб розповісти про  моделі профільної середньої освіти у своїх країнах.     Семінар відбувався в партнерстві з Організацією  економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), за підтримки Дитячого  фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Союзу. Нова модель профільної середньої освіти запрацює в  Україні з 2027 року, коли перший потік учнів Нової української школи  перейде в 10 клас. 2025 року, із дворічним випередженням, розпочнеться  пілотування. «Реформа "Нова українська школа" посідає центральне  місце в нашій освітній стратегії. Ми прагнемо створити систему освіти,  зосереджену на особистості дитини й розвитку компетентностей, які  допоможуть досягти успіху в XXI столітті. Це передбачає не лише  академічні знання, а й розвиток критичного мислення, креативності,  комунікації та співпраці. Саме тому одним із ключових завдань є  визначення найбільш ефективної та гнучкої моделі профільної середньої  освіти. Освіта — це не просто передавання знань, це фундамент для  майбутнього кожної людини й усієї нації», — сказав у вступному слові міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків  зазначив, що нині в Україні старшокласники можуть обирати профілі, але  ця система працює неналежно. Школи з різними профілями нерівномірно  розподілені країною і переважно не забезпечують очікуваної гнучкості в  навчальних програмах. Реформа покликана змінити це. Учнівство зможе обирати профілі навчання і додатково  курси та предмети за межами профіля або для його підсилення. Так ми  забезпечимо гнучкість навчання, дамо змогу учнівству вивчати те, що їм  подобається і буде потрібно в майбутньому. Розглядаючи різноманітні системи освіти в Європі, можна  побачити з якими викликами зіткнулися країни та, врахувавши їхній  досвід, обрати все найкраще, щоб побудувати вдалу систему профільної  середньої освіти для задоволення потреб саме нашої країни. Що спільного в профільній середній освіті різних країн Спільна ознака профільної середньої освіти в європейських  країнах — трансформація під впливом ринку праці, персоналізація освітніх  траєкторій, мотивування учнівства через вибір предметів і курсів. Кожна  з розглянутих шкільних систем нині в процесі переосмислення та  перепроєктування аспектів навчання. Мета таких змін — дати змогу кожному  учню обирати освіту відповідно до своїх цілей і досягати успіху на  ринку праці та в особистому житті. Як пояснив Андреас Шляйхер, є різні моделі організації профільного навчання: 
    вибір у межах однієї галузі: якийсь предмет є  обовʼязковим, але учні можуть додавати якісь компоненти. Наприклад:  література є обовʼязковою, але учні можуть додати ораторське мистецтво й  мистецтво ведення дебатів;є ядро обовʼязкових предметів із різних галузей,  але учні можуть додати необовʼязкові предмети. Наприклад: державна мова  й математика — обовʼязкові, але можна обрати ще три необовʼязкові  предмети;галузеві профілі: учні мають ядро предметів чи курсів і можуть додавати до нього 2–3 спеціалізації.   В Україні діє третя модель, яка, на переконання пана  Шляйхера, дає учнівству менше гнучкості. Це цікаво зіставити з  результатами PISA-2022. Українські учні більш умотивовані виконувати  шкільні завдання, ніж у середньому в країнах Організації економічного  співробітництва та розвитку. Водночас 25% учнів пропускали уроки через  нудьгу. Окрім того, чимало 15-річних школярів не розуміє, які  кваліфікації потрібні для побудови карʼєри. «Ми маємо дати учням розуміння, що шкільне навчання повʼязане з їхнім майбутнім. Треба їм дати відчуття мети» , — зазначив Андреас Шляйхер.  Таку мету можна дати, дозволивши учням бути більш залученими у вибір  курсів і предметів. Тоді вони будуть із більшим бажанням вивчати те, що  їм цікаво і потрібно в житті.   Нижче розглянемо особливості організації профільної середньої освіти в різних країнах. Естонія Здобуття повної загальної середньої освіти не є  обов'язковим, обовʼязкова лише базова освіта. Після її закінчення  підлітки можуть обрати: орієнтуватися на вищу освіту чи ринок праці.  Тривалість навчання зазвичай становить 3 роки як у  гімназії, так і в професійній школі, але деякі навчальні програми  професійного напряму тривають довше. У навчальній програмі для гімназій є обовʼязкова частина й  можливість обирати додаткові предмети та курси. В Естонії школи  автономні, тож третину навчального плану вони можуть створювати  самостійно — відповідно до побажань учнівства. Це дає змогу школам  інтегрувати предмети та пропонувати учням додаткові курси і предмети. У планах Естонії — запровадити змішану модель  навчання між академічною і професійною, за якою учнівство зможе обирати  компоненти з обох напрямів і в такий спосіб ще більше індивідуалізувати  навчання. До того ж це допоможе випускникам бути більш підготовленими  академічно й водночас готовими до ринку праці. Також ця реформа  покликана підвищити привабливість професійно-технічної освіти. Англія Загальну програму для середньої школи учні закінчують  у 16 років. На цей час вони мають визначитися, як продовжити навчання:  обрати академічні предмети, суто технічні або комбіновану модель.  Навчання на рівні профільної середньої освіти триває 3 роки. В Англії є державна навчальна програма, яка визначає, чого  мають навчати в школах, і навчальний план із переліком предметів.  Водночас школи автономні й можуть гнучко визначати зміст і реалізовувати  цю програму. Особливо це стосується недержавних шкіл. Національна програма передбачає обовʼязкове вивчення  англійської мови, літератури, математики, іноземних мов, фізкультури,  курсів природничих наук і громадянської освіти. Окрім того, як правило,  учні додатково обирають 3–4 предмети для поглибленого вивчення. Невдовзі  Англія планує запровадити новий поглиблений стандарт, у якому збільшать  кількість навчальних годин на 15% і предметів для вивчення до 5–6, а  також посилять вивчення англійської мови й математики. У 9 класі для всіх учнів проводять індивідуальні карʼєрні  консультації, щоб допомогти визначитися з вибором подальшого напряму  навчання. На них з учнями розбирають, які предмети їм подобаються, які  їхні сильні сторони, як учителі відгукуються про учнівські результати з  того чи іншого предмета, а також дають завдання більше дослідити обраний  напрям, поговорити з представниками професій тощо. Польща Після 8-річної обовʼязкової освіти в базовій школі  учнівство вступає в 4-річний загальноосвітній ліцей або заклад  професійно-технічної освіти (4 або 5 років, залежно від обраного типу).  Також є післяліцеальні технічні школи для тих випускників середніх шкіл,  які вирішать не вступати у ЗВО, а якнайскоріше вийти на ринок праці.  Вибір школи залежить від рішення учня та результатів зовнішнього іспиту, складеного наприкінці базової школи. Як у загальноосвітніх ліцеях, так і закладах  професійно-технічної освіти діє обовʼязкова базова навчальна програма,  яку розробляють на центральному рівні. Предмети в ній мають два рівні:  базовий і розширений. Водночас школи можуть додавати предмети за межами  національної програми, а для професійно-технічних закладів є окремі  програми за різними напрямами. Наявність базової програми дає змогу  учням переходити із професійно-технічного закладу до загальноосвітнього й  навпаки. Як у загальноосвітньому ліцеї, так і в профтехах учень може  обрати розширене вивчення певної галузі — наприклад, мовної чи  математичної. Що  ближче до випускного іспиту, то більше стає  поглиблених предметів і годин для них і тим меншає навчання на базовому  рівні. Франція У Франції є 3 маршрути навчання і завжди можливі мости між ними.  Професійний маршрут дає змогу учням вийти на ринок праці одразу або після короткого додаткового курсу навчання.  Загальний маршрут у ліцеї має на меті підготувати учнів до навчання у ЗВО.  Технологічний маршрут у ліцеї —  ознайомити учнів із різними технологічними галузями (сфера послуг,  промисловість, агрономія тощо) і підготувати до здобуття вищої освіти.  У загальноосвітньому й технологічному ліцеях є  спільне ядро предметів і по 54 години на рік для наставництва (зустрічі з  фахівцями, вчителями, викладачами ЗВО, які допомагають учням  визначитися, що вони хочуть робити в дорослому житті). Окрім того, можна  обрати 2 спеціалізовані напрями освіти й курси в їхніх межах, а також  факультативні предмети поза межами спеціалізацій. З кожним роком  кількість предметів із вільним вибором зростає. Серед факультативних курсів на загальному профілі можуть  бути, до прикладу, стародавні мови й культури, жестова мова, а на  технологічному — біотехнології, інженерні науки, управління та  адміністрування тощо. Німеччина У Німеччині повна середня освіта триває 13 років. Навчання  більш структуроване, ніж у Франції чи Естонії, хоча 2020 року відбулася  реорганізація концепції, щоб дати учнівству більше часу на  самоорганізоване навчання. Є школи трьох типів: основні, реальні й гімназії. Потрапити до них можна відповідно до успішності в початковій школі. Як правильно, після основної школи (неповна середня освіта)  випускники виходять на ринок праці або продовжують учитися в системі  професійно-технічної освіти. Після реальної школи (до 10 класу) можна вступити в гімназію (старша школа) або заклад професійно-технічної освіти. А вступивши в гімназію з 5 класу, далі можна вчитися в  технічному інституті (якщо закінчити 12 класів) або в будь-якому ЗВО  (якщо закінчити 13 клас). Перші 2 семестри в старших класах гімназії вважають  перехідним етапом від нижнього рівня середньої освіти до  кваліфікаційного етапу. Він триває 4 семестри й готує учнівство до  вступу та складання іспиту «Abitur». Предмети й курси діляться на ті, що мають базовий і  поглиблений рівні вимог. Базовий рівень — обовʼязковий для всіх,  поглиблений створений для спеціалізації на предметах відповідно до  індивідуального вибору. Кількість годин між базовою і поглибленою  частинами становить орієнтовно 50 на 50.     |