Індекс медіаграмотності української аудиторії значно знизився: нове дослідження

Громадська організація «Детектор медіа» провела кількісне дослідження, аби визначити індекс медіаграмотності українців, тобто рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа. 

22 квітня 2024 року відбулася презентація результатів цього дослідження. На початку 2024 року дослідження було проведено вже вчетверте, і його результати дають змогу зрозуміти, як вплинув другий рік повномасштабної війни на медіаграмотність суспільства.

Спікерами на презентації виступили: 

• Ганна Красноступ, Міністерство культури та інформаційної політики України; 
• Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа»; 
• Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа»; 
• Марта Наумова, к.с.н, Інститут соціології НАН України.

Після презентації відбулася дискусія про пріоритети в дослідженнях різних сегментів аудиторії та практики втілення проєктів з медіаграмотності, заснованих на результатах досліджень за участі представників громадських інституцій, фактчекерів, ЗМІ. 

Під час презентації «Детектор Медіа» представила поточний рівень індексу медіаграмотності різних категорій населення. Згідно з результатами дослідження медіаграмотність українців наразі становить:

• 3% – низький рівень;
• 21% має нижчу за середню медіаграмотність; 
• 62% має вищий за середні рівень медіаграмотності;
• 14% – високий рівень медіаграмотності.

 Головне з дослідження:

Рівень загального індексу медіаграмотності значущо змінився за останній рік: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%.

Показник субіндексу розуміння ролі медіа в суспільстві у порівнянні з минулим, 2022 роком, значущо не змінився. А чутливість українців до спотвореного контенту зросла: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилася з 65% до 70%.

Частка аудиторії з високим і вищим за середній рівнем цифрової компетентності знизилася з 64% до 55% (2022 vs. 2023).

Рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту, місця проживання.

Цілком передбачуваним є високий рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років (за рахунок субіндексу цифрової

компетентності ) і низький серед старшої вікової групи 56-65.

Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній складає 29%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, – лише 13%.

Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 18%.

Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії – 70% – вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події.

За останній рік зменшилася чисельність аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави (з 31% у 2022 році до 25% у 2023-му) та суспільства в цілому (з 15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А у тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і у попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше – 4%). 

Скоротилась також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни – з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні шукають інформацію в інших джерелах.

Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців.