Бажання взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО), виявили 433 554 особи, що на 28 427 осіб менше, ніж торік, оскільки зменшилась кількість випускників шкіл.

Найбільше тестів абітурієнти складатимуть з історії України та математики. Найменше - з іспанської мови.

Якою буде цьогорічна процедура зовнішнього оцінювання? - на це та інші запитання відповів директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук.

Ігоре Леонідовичу, в яких областях найбільше бажаючих стати студентами?

У Донецькій та Дніпропетровській. Проте якихось висновків з цієї статистики не варто робити. Здобувати вищу освіту - право кожного. Як ним скористається людина - її особиста справа. Це ж можна сказати й про людей 60-річного віку, а їх сто осіб, які виявили бажання перевірити свої знання. Законодавство не обмежує віковий доступ до освіти.

Яке запитання вам найчастіше ставлять користувачі Інтернету?

Цікавляться змінами в умовах прийому до вищих навчальних закладів. Але про все це слід дізнаватись у приймальних комісіях вишів.

А чи будуть зміни в процедурі тестування?

Ні. Вона традиційна. Для ознайомлення всі бажаючі мали змогу пройти пробне тестування. На сайті УЦОЯО є інформація, яка знайомить з процедурою.

Багатьох турбує оприлюднене раніше повідомлення про скорочення мережі пунктів тестування: чи не ускладнить це доступ абітурієнтів до місця оцінювання їхніх знань?

20 квітня на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти розміщено інформацію про дислокацію всіх пунктів тестування. Розмістити їх прагнули так, щоб розташовувались від абітурієнта не далі 50-70 кілометрів. Пригадайте, як ми свого часу за сотні кілометрів їхали вступати. Погодьтесь, що права нинішніх кандидатів у студенти не ущемлено. Скорочення пунктів обумовлено кількома причинами. Менше стало абітурієнтів, а ми повинні бережно витрачати бюджетні кошти.

Чи вплинув на підготовку до роботи дозвіл абітурієнтам обирати мову, якою хочуть складати тести?

Реєстрацію подовжено на тиждень. За цей час прийняли лише вісім тисяч заяв. Абітурієнти мають змогу складати тести - кримськотатарською, молдавською, польською, російською, румунською, угорською мовами. Виявили бажання отримати тестові завдання російською мовою з історії України 85 005 осіб, з математики 77 353 особи. На другому місці за кількістю запитів тести з перекладом угорською мовою. Їх виявили бажання отримати 424 особи. Усі запити абітурієнтів щодо надання їм тестів, перекладених однією із зазначених вище мов, будуть задоволені в повному обсязі.

Чи є якісь особливості для тих, хто складатиме тести не українською мовою?

Ніяких. Така людина отримає тестовий зошит українською мовою і переклад мовою, яку обрала.

Працювати може з будь-яким. Головне, щоб такий абітурієнт сів на місце, визначене для нього, - бо саме туди буде адресовано переклад.

Регіональними центрами оцінювання якості освіти видано 815 довідок особам, яким через стан здоров'я не можуть створити умов для проходження тестування. Що їм робити?

Звертатись до приймальних комісій вищих навчальних закладів. Саме вони вирішуватимуть, у якій формі інвалід проходитиме випробовування.

Це підкреслює те, що зовнішнє незалежне оцінювання не є в Україні всеохоплюючим, воно не витіснило традиційну вступну кампанію. Торік до вищих навчальних закладів зараховано 494 тисячі студентів. І лише 288 тисяч - за результатами тестування.

Хто його не проходив?

Випускники університетів 1-2 рівнів атестації, технікумів, які вступали на другий курс інституту, вчорашні солдати.

Згідно з умовами прийому до вищих навчальних закладів, вступні екзамени до них проводяться з 23 до 31 липня. Чи складатимуть їх ті, хто пройшов ЗНО?

Екзамени передбачені для тих, хто не проходитиме незалежне оцінювання. Додаткові випробування передбачені лише для тих, хто вступатиме на творчі спеціальності (артисти, художники, журналісти тощо).

Дехто боїться, що до тестування не допустять через незадовільну характеристику, яку обіцяють порушникам дисципліни в школі. Чи можливо таке?

Перепусткою до оцінювання є реєстрація. Всіх, хто її пройшов, на пунктах тестування чекають з 2 до 23 червня.

Що робити тим, хто не погодиться з результатами оцінювання?

Подавати апеляцію.

Дехто шукає на базарах відповіді на тести...

Так було і в попередні роки. Але то марні зусилля і викинуті на вітер гроші. Витоку інформації про тести всі ці роки не було.

Тим часом окремі учні скаржаться, що у шкільних підручниках є відповіді не на всі тестові завдання...

Так можуть стверджувати лише несумлінні учні, тести відповідають шкільним програмам і підручникам.

Роботи перевірятимуть комп'ютери і педагоги?

Так. Але все робитиметься оперативно і об'єктивно. Уже через кілька годин після завершення перевірки кожен абітурієнт на своєму сайті зможе знайти оцінку.

Що стверджує досвід попередніх років чи вищі результати випускників ліцеїв та гімназій, ніж звичайних шкіл?

Не берусь стверджувати, що якийсь заклад кращий. Радий, що нам довіряють. Але лише за результатами тестування не можна оцінювати школу.

Чималий резонанс викликав дозвіл університетам приймати документи від абітурієнтів, які з непрофільного предмета набрали менше 124 балів...

Я завжди не підтримував встановлення такої межі - немає її наукового обгрунтування. Треба говорити не про кількість балів, а якість вищої освіти. Незалежне оцінювання показує, що знає абітурієнт. Університет має вибирати. Там повинні вирішувати: чи гроші потрібні, чи кваліфіковні спеціалісти? На жаль, планку вимог у багатьох навчальних закладах опустили дуже низько. Чи не тому жодного українського університету немає серед кращих у світовому рейтингу? І не буде, якщо всім байдуже, кого брати на навчання.

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ЗНО-2010

• 2, 3, 4 червня - українська мова і література;
• 7 червня - іноземна мова;
• 9 червня - біологія;
• 11 червня - географія;
• 14, 15 червня - математика;
• 17, 18 червня - історія України;
• 21 червня - хімія;
• 23 червня - фізика.

Автор: Н.Зворигіна