ЗНО-2012: очікуваний успіх

Минулого тижня закінчилася щорічна епопея зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО відбулося успішно – організовано й без істотних порушень.

На днях проведено підсумкову прес-конференцію під головуванням директора Українського центру оцінювання якості освіти Ірини Зайцевої. Вердикт керівника УЦОЯО: ЗНО відбулося добре, в жодному пункті оцінювання не зірвалося.

До речі, минулорічне зовнішнє незалежне оцінювання теж було успішним і без серйозних порушень. А це – свідчення стабільної роботи УЦОЯО. Як і в минулому році, в поточному деякі проблеми, звичайно, виникали – наприклад, коли абітурієнти мали претензії до процедури тестування. Проте такі випадки фіксувалися, й ситуація негайно виправлялася.

Нагадаємо, в цьогорічній кампанії із ЗНО взяли участь майже 329 тисяч абітурієнтів. Навіть спостерігачі з мережі «Опора» не змогли навести приклади істотних порушень чи витоку інформації під час тестування. Єдина несподіванка оцінювання: значна кількість апеляційних заяв – близько десяти тисяч. Центру оцінювання якості освіти ще доведеться проаналізувати це явище.

«Генії» й «двієчники»

Інтрига всіх ЗНО – кількість 200-бальників, тобто абітурієнтів, які набрали максимальний бал з того чи іншого предмета (в регіональному й інших розрізах статистика ще не підготовлена). За словами Ірини Зайцевої, 956 учасників тестування отримали такий результат.

Цікаво, що найбільше 200-бальників маємо з математики – 341, з української мови й літератури їх 179, з історії України – 134, з інших предметів підготовка екс-школярів не була такою успішною. Наприклад, з біології 200 балів отримали всього 99 абітурієнтів.

Зауважимо, що наведені дані є попередніми. На момент написання статті апеляційна комісія ще розглядала заяви, тож після цієї процедури кількість «геніїв» може трохи збільшитися.

Загалом, за словами Ірини Зайцевої, кількість 200-бальників залишилася приблизно на тому самому рівні, що й у минулі роки.

До речі, УЦОЯО отримав чимало запитів від ЗМІ про оприлюднення прізвищ 200-бальників. Однак Центр не може на це піти, бо порушить Закон України «Про захист персональних даних». До того ж, до УЦОЯО надходять заяви абітурієнтів, які просять не оприлюднювати таку інформацію.

Проте в управліннях освіти на місцях хочуть знати своїх героїв – хоча би, щоб привітати молодь, запросивши до керівництва області. Щоб не порушити закон і водночас відзначити здібних абітурієнтів, УЦОЯО рекомендує своїм регіональним центрам зв’язуватися з ними персонально і просити письмову згоду на оприлюднення персональних даних.

Не менш цікаве запитання – цьогорічна кількість виявлених ЗНО «двієчників», тобто абітурієнтів, які залежно від предметів отримали менше 124 балів, іншими словами – склали тести на «двійки». За даними УЦОЯО, таких випускників в середньому 8 – 10%, тобто майже 33 тисячі осіб – цифра чимала.

За словами Ірини Зайцевої, із завданням з української мови й літератури не справилися 9,15% учасників тестування. Цього року вони не зможуть подати документи у виші, адже українська мова й література є обов’язковими предметами для будь-якої програми вітчизняних ВНЗ.

Математику не «здолали» 8,9% абітурієнтів, історію України – 9,16%. Один із найгірших результатів показало тестування з французької мови – менше 124 балів отримали 10,17% екс-школярів. З англійської невдах виявилося 8,64%, з німецької – 7,55%, з іспанської – 7,22%. Провалили тест з біології 7,98% учасників, з географії – 8,64%.

За інформацією УЦОЯО, ситуація з «двієчниками» не змінилася: в минулих роках ЗНО виявило їх майже в такій самій кількості.

Тести коректні!

Одне із найгостріших питань на прес-конференції – нібито некоректність тестових завдань. На думку журналіста одного з видань, значна кількість 200-бальників може бути ознакою слабкої підготовки тестів.

Проте Ірина Зайцева впевнено спростувала цю точку зору. В УЦОЯО заповнюють спеціальні таблиці, в яких згруповують абітурієнтів. До першої групи увійшли випускники, які не досягли мінімуму – 124 балів. Друга група – «середнячки», тобто такі, що отримали від 124 до 150 балів. Третя – «хорошисти», які мають від 150,5 до 179,5 балів. Четверта група – «відмінники», які набрали від 180 до 199,5 балів. І, нарешті, зовсім маленька група – 200-бальники.

Ці таблиці дають можливість побачити, як змінюється динаміка успішності складання ЗНО. Наприклад, тестування з математики в 2010 році на 200 балів становило 0,2%, в 2011 – 0,16%, в 2012 – 0,21%. Не важко помітити, що кількість 200-бальників за цей рік, скоріше, корелюється з 2010-м роком.

Схоже відбувається з тестами з біології. В 2010 році з цього предмета рекордсменів було 0,06%, в 2011 – 0,07%, в 2012 – 0,06%. Це саме стосується й такого неточного предмета, як англійська мова. Тут у 2010 році було 0,05% 200-бальників, у 2011 – 0,07%, в 2012 році – 0,06%. І подібні показники можна привести чи не з усього різноманіття предметів.

Тож вочевидь, що у відсотковому вимірі динаміка кількості володарів 200 балів стала. Тобто якість змісту тестів на кількість «геніїв» не впливає.

Крім того, нагадаємо, що тестові завдання проходять три дуже фахових незалежних експертизи. Зрештою, їх піддали апробації. І лише після того їх заносять до банку тестових завдань. Це означає, що заяви про те, нібито деякі тестові завдання складені неправильно, не мають жодного підтвердження.

Родзинки ЗНО

Успішність проведення цьогорічного ЗНО не в останню чергу зумовили окремі нововведення. Проаналізувавши результати кампанії минулого року, УЦОЯО вирішив піти на скорочення переліку предметів, з яких можна проводити тестування, від п’яти до чотирьох. Крок виявився вдалим: загальна явка абітурієнтів збільшилася на 10%.

Якщо в минулому році явка на тестування з математики становила 87%, в 2012-му – майже 93%, хімія в минулому році – 81%, в цьому дорівнює 92%. І таке збільшення явки абітурієнтів спостерігалося на тестуванні з усіх предметів. Тобто скорочення дисциплін виявилося абсолютно виправданим. І до того ж, корисним, бо посприяло економії бюджетних коштів.

Виправдалося й застосування в пунктах проходження ЗНО металодетекторів. Пристрої встановлювали на вході в пункти тестування для виявлення в учасників заборонених предметів – насамперед, телефонів і комунікаторів.

Утім, опоненти УЦОЯО вважають, що прилади встановлювалися без уніфікованої процедури. Якщо, приміром, у Львові їх застосовували майже на кожному пункті тестування, в Івано-Франківську абітурієнтів перевіряли співробітники міліції. А на Херсонщині пристрої використовували нечасто.

Попри все, за оперативною інформацією, під час цьогорічного ЗНО зафіксовано 399 порушень – переважно користування технікою, забороненою при проведенні тестування.

Тож проблема залишається, і щоб її розв’язати комплексно, тобто разом із структурами, які опікуються захистом інформації, керівництво УЦОЯО ініціювало розгляд цього питання на колегії МОНмолодьспорту. Ймовірно, захід відбудеться в жовтні поточного року. За словами Ірини Зайцевої, в планах – створення робочої групи, до якої увійдуть представники МВС, СБУ, МОНмолодьспорту, УЦОЯО, інших освітніх структур тощо. Завданням групи стане вироблення спільної стратегії, спрямованої на боротьбу з правопорушеннями під час ЗНО.

В Центрі оцінювання якості освіти не хочуть розкривати всі плани, які стосуються запобігання порушень. Навіщо попереджати майбутніх порушників? Відомо, що керівництво УЦОЯО хотіло би спиратися на досвід деяких ВНЗ у проведенні іспитів. Справа в тому, що виші обладнані кращими технічними можливостями, ніж середні навчальні заклади, де, як правило, розміщені пункти. Тож якби вдалося організувати проведення тестування на базі ВНЗ, ситуація з порушеннями набагато би покращилася.


Юрій Зущик, газета «Освіта України» № 29 від 16.07.12