Влада скоротила фінансування ЗНО на 5 млн гривень попри думку абітурієнтів

Більшість українського населення підтримує впровадження ЗНО попри заяви віце-спікера Ігоря Калетніка щодо необхідності його скасувати. 

Про це 14 січня, повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. Як передає кореспондент RegioNews, за даними Фонду, ця підтримка щороку зростає: у грудні 2008 року ЗНО підтримували 42% населення, у жовтні – 49%.

Нагадаємо, напередодні нового року, 28 грудня, у Верховній Раді зареєстрували законопроект, відповідно до якого ЗНО цілком нівелюється, натомість повертаються вже забуті вступні іспити у ВНЗ. Автори проекту – Ігор Калетнік, Сергій Ківалов та Микола Сорока. Під час сьогоднішнього круглого столу голова Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич зазначила, що подібні ініціативи депутатів є лобістськими, втілення яких не повинно відбутися.

«Що я можу сказати про ставлення влади до вищої освіти і ЗНО? Як ставиться до цього міністр Дмитро Табачник, я можу судити лише з ухвалених документів. По-перше, є факти хронічного недофінансування освіти. Профільний міністр має очевидну позицію щодо цього – він хоче повернути вступні іспити. Це призведе до маргіналізації ЗНО, а згодом – до його скасування. Цей сценарій треба зупинити», − зазначила Лілія Гриневич.

На думку експертів, зокрема Ірини Бекешкіної, скасування ЗНО має на меті повернення до корупційних схем. При цьому експерт зауважила, що опитування, проведені Фондом, свідчать не лише про стабільну підтримку населенням ЗНО. Вона зауважила, що ця підтримка спостерігається у прихильників всіх політичних партій, щоправда, за винятком комуністів.

Своєю чергою, експерт програми Альянс сприяння зовнішньому тестуванню Володимир Ковтунець зазначив, що проведення вступних випробувань у ВНЗ об’єктивно погіршують конкурсний відбір студентів. Він зазначив, що наразі в Україні спостерігається відмінний показник кореляції між результатами ЗНО і тим, як абітурієнти надалі навчаються у вищих школах.

«Вступ у вищий навчальний заклад за результатами ЗНО є ефективним в Україні, до того ж, додатковий творчий конкурс погіршує конкурсний відбір, як це було, наприклад, на факультеті журналістики. Твердження про те, що рівень підготовки абітурієнтів після провадження ЗНО різко впав, є невірне. Це не так!» − запевнив Володимир Ковтунець.

Попри значну громадську підтримку ЗНО, у цільовій аудиторії сформувалось ядро абітурієнтів, які не мають бажання вступати до вишу за результатами зовнішнього тестування. Наразі 26% українського населення підтримують повернення вступних іспитів.

Чи можна ці показники назвати високими в той час, як 62% підтримують впровадження ЗНО?

На думку директора Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігоря Лікарчука, однією із можливих причин появи заяв щодо необхідності скасування ЗНО стали негативні тенденції, що склалися в цій системі впродовж останніх років.

«По-перше, став вищим відсоток абітурієнтів, незадоволених недосконалістю тестів та чесною процедурою тестування. В Українському центрі оцінювання якості освіти значно погіршились умови праці, занедбано формування Банку тестових завдань, що стало першою причиною скорочення кількості завдань. Не розробляються також різнорівневі тести», − зазначив Ігор Лікарчук.

Відсутність умов продуктивної праці Українського центру оцінювання якості освіти пов’язана з аспектом фінансування. Директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун звернула увагу під час круглого столу на це питання:

«Фінансування роботи Українського центру оцінювання якості освіти у бюджеті на 2013 рік складає 113 млн гривень, що на 4,8 млн менше, ніж у 2012 році. При цьому видатки на утримання Верховної Ради у 2013 році буде збільшено на 66 млн гривень. Окрім того, видатки на Міністерство освіти і науки, молоді та спорту на 2013 рік буде скорочено на 7,7% порівняно з минулим роком. Зважаючи на це, питання про підвищення якості освіти залишається відкритим», − наголосила Інна Совсун.